Монумент української Реакції

Зміни, у передчутті яких знаходиться більша частина української нації, не є унікальними.
Як правило, велике історичне явище є колективною Реакцією на критичний стан дійсності, на серію подій, які виходять поза межі звичайного. Чим яскравіша Реакція - тим визначніша епоха.
Реакцією на монархічний ancien régime стала Французька революція, на британську колоніальну політику - Війна за незалежність американських штатів, на російську агресію - велика боротьба, яку ми ведемо.
Цікаво, але критичний стан дійсності, який передуває Реакції, абсолютно завжди є ігноруванням об'єктивної реальності, з різних причин.
Реакція, цей магічний дух часу, який здатен зносити і зводити найкріпші зі стовпів, субстанція дуже динамічна. Необхідність зафіксувати Реакцію, кодифікувати її у правовій і культурно-філософській парадигмі - ось задача для видатних людей свого часу.
Американці "зафіксували" свою Реакцію Декларацією про незалежність, безсмертною Конституцією і проривним Біллем про права. Визнаючі дійсність, змінюючи її - удосконаленням, ці документи стали програмним фундаментом для гігантського і унікального суспільства.
Іншим прикладом є Франція часів Консулату. Наполеон спромігся закріплення ідеалів Революції, встановивши стабільну владу і затвердивши гідну "Конституцію VIII року". Незабаром, весь світ зміниться під дією великого Code Napoléon. Лейтмотив реформ був зрозумілий, і розголошувався публічно - "Революція закінчилася, громадяни!". Вірогідно, найяскравіший приклад Реакції зміг настільки безболісно стати одним з фундаментальних міфів Першої Імперії тільки завдяки особистому генію Бонапарта.
Вся тяжість світу робить фіксацію поточної епохи надскладною задачею. Посереднє завжди знаходиться у стані боротьби із геніальним.
Тільки найвидатніші особистості зможуть осягнути масштаб і знесмертити час, в якому ми перебуваємо. З поваги до сьогодення.
Заради майбутнього.