Скільки коштує державна регуляція гемблінгу?

З самого початку реформи ринку азартних ігор в Україні тема «а скільки ми витрачаємо на регуляцію ринку і який зиск державі від легального гемблінгу?» фактично не сходить зі шпальт ЗМІ. Важко пригадати хоч якийсь аналог чогось подібного в інших галузях економіки, попри те, що державних регуляторів різних галузей в нас достатньо, так само як й різновидів комерційної діяльності, для ведення якої потрібна спеціалізована державна ліцензія. Лише галузей, в яких для роботи потрібна ліцензія, згідно з нормами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» - близько тридцяти! 

Проте я ніколи не чув та не читав жодної новини у ЗМІ чи соціальних мережах про те, а як наповнюють державний бюджет приватні медичні установи, підприємства що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення або перероблення побутових відходів. Навіть щодо того, а як вітчизняні банки наповнюють держбюджет щось не чутно. Про співвідношення ж вартості утримання державних регуляторних органів із сумами ліцензійних платежів та податків – взагалі мови не йде. Таких запитань в ЗМІ знайти неможливо… неможливо, окрім ситуації на ринку азартних ігор.

Нагадаю, що історія сучасного легального гемблінгу в Україні нараховує лише неповних три роки. Бо саме влітку 2020 року парламентом був ухвалений, а президентом незабаром підписаний Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», що поклав край існуванню грального бізнесу винятково в позалегальній площині, куди його відправила в 2009 році Ю.Тимошенко, заборонивши разом всю діяльність з організації азартних ігор в Україні. Наслідки цієї заборони вітчизняна економіка відчуває дотепер, а більшість запитань як до легальних організаторів геблінгу так і до національного регулятора ринку – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) йдуть саме від більш ніж одинацятирічної заборони роботи по-білому.

Так скільки ж коштує державне регулювання грального бізнесу і наскільки ефективною з точки зору виконання ліцензійних вимог щодо наповнення держбюджету воно працює? Відповідь на це питання дуже проста – вартість утримання КРАІЛ майже на порядок менша, ніж обсяги сплати за ліцензії, які щорічно потрапляють до «закромів батьківщини».

Так, обсяг видатків на функціонування КРАІЛ у 2023 році державою запланований в 86,8 млн грн, а станом за неповних 5 місяців поточного року КРАІЛ заробила для держави майже 600 млн грн. у вигляді ліцензійних платежі. Тобто, станом на поточний час,  КРАІЛ принесла державі у 7 разів більше, ніж держава запланувала витратити на роботу регулятора на рік, а ще навіть півроку не пройшло! 

В минулому, 2022 році, попри початок широкомасштабної війни та суттєве скорочення діяльності гемблінгових компаній, особливо в наземному сегменті, обсяги ліцензійних платежів склали понад 1,166 млрд грн або 98 % від довоєнного плану! Звіт КМУ щодо видатків на фінансування КРАІЛ показує, що держава витратила на це 107,19 млн грн. Тобто, утримання регулятора обійшлось в 11 разів менше, ніж прийшло коштів до бюджету.

Щодо обсягів сплачених прямих податків за профільним КВЕД 92.0 «Організування азартних ігор», то за даними фіскальної служби впродовж 2021-2023 рр вони поступово зростали з 25-30 млн грн на місяць (впродовж 2021 року) аж до більш ніж 400 млн грн (в березні та квітні 2023 року)! 

Відповідно, якщо врахувати і обсяги сплаченого за ліцензії і податкових надходжень, то виявиться, що вартість державного регулювання грального бізнесу порівняно із тим, що надає галузь у вигляді доходів до державного бюджету – мізерна, а ефективність роботи – дуже висока.