Іван Кузьмінський: йому було 39

На фронті в полях Луганщини снайперська кацапська куля убила науковця, музиканта, дослідника української давньої музики, звукорежисера телеканалу Малятко, давнього друга нашої сім'ї ІВАНА КУЗЬМІНСЬКОГО. Все, що виходило в ефір телеканалу Малятко, все проходило через руки і вуха Івана. Він зробив мультиплікаційні кліпи до всіх моїх і не тільки моїх пісень, які там транслюються, він вчив, як озвучувати мультфільми, допомагав входити в образ, шукати інтонацію, мільйони українських дітей по всьому світі дивляться цей телеканал, який від самого початку свого створення був україномовним і україноцентричним.
Іван також дуже грунтовно займався наукою, він вивчав старовинну українську музику, викладав у Київській музичній академії, читав лекції по всій Україні і навіть з "нуля" з фронту під'єднувався до наукових конференцій.
Є люди яких дуже важко замінити. На те, щоб зростити науковця чи доброго звукорежисера потрібно багато років, а ще хист, талант, бажання і щоденна праця.
І ось так в один момент обривається все.
Іван з перших днів повномасштабної війни пішов воювати, він відчував себе потрібним на фронті, це було видно з його відео, він воював у найгарячіших точках, виконував складні бойові завдання. Велика честь йому, дяка і уклін за відвагу, безстрашність і самопожертву. Але, командири, все-таки, бережіть людей такого ґатунку, таких важливих для українського мистецького чи наукового фронту, не посилайте їх на смерть, цінуйте людей, залучайте артилерію, ми ж не москалі, це в них бидла неміряно, в нас бидло якраз повтікало, а воювати пішли найрозумніші, найталановитіші, найпатріотичніші. А ви, західні партнери, може вже перестанете цідити через сито ту свою зброю, а дасте все і відразу, бо якщо б ви дали Патріот рік тому, то скільки б життів було врятовано. Звичайно, що треба виробляти свою зброю, і треба було готуватися до війни, але це окрема тема. Винні мають бути покарані.
Сподіваюсь, побратими Івана нейтралізують його вбивцю. Дуже гірко і боляче, що вже ніколи не побачу Івана, не приїду до нього на запис на телеканал. Йому було 39.
Мої щирі співчуття родині.
Ненавиджу і проклинаю москалів, а ще більше доморощену "вату", яка їх сюди покликала і пустила.
Іване, слухай тепер партесний спів у виконанні ангелів. Хай тобі в небі буде затишно, але навіть звідти допомагай нищити москалів. Ми тебе ніколи не забудемо.
Не можна не подякувати пані Лесі за такий щирий емоційний текст. Дякую!