Чому НАТО має вступити до України
11-12 липня у Вільнюсі відбудеться черговий саміт країн НАТО, на який Україна покладає високі надії. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба однозначно заявив, що відсутність руху щодо вступу нашої країни до Альянсу неприйнятна, а від зустрічі в Литві Україна очікує чіткого кроку у напрямку членства. Президент Володимир Зеленський був ще більш категоричним: “Уже під час війни ми хочемо почути чіткий сигнал про те, що ми будемо в НАТО після війни”.
Зрозуміло, що де-юре Україна зможе приєднатися до Альянсу лише після перемоги над «російською імперією», але перспективи вступу вже набувають все більш чітких обрисів. З одного боку, підтримка вступу України до НАТО серед українців зросла до рекордного рівня – 82%. З іншого боку, рівень підтримки членства нашої країни в Альянсі коливається в опитаних країнах ЄС від 50% до 56%, а в США становить 70%. Залишилося дочекатися політичного рішення про завершення 29-річного шляху України до цього союзу.
Щоб прискорити цей процес, нам необхідно змістити акцент з того, «чому Україна має бути в НАТО», на «навіщо НАТО необхідно, щоб Україна була в Альянсі». Вигода України від вступу до цього військового блоку є очевидною: від цього залежить питання існування самої державності та суверенітету. Настав час почати пояснювати Заходу навіщо їм потрібна Україна і яку функцію вона закриє в НАТО.
Північноатлантичний Альянс – це військово-оборонний союз. І це передбачає, що країни-учасниці отримують якісь права та преференції, вирішують певні спільні завдання, та виконують необхідні функції і розділяють відповідальність заради загального блага. І Україна має чітко сформулювати для НАТО, що отримає Альянс від України в обмін на членство.
З урахуванням того, що українська армія вже більше року успішно протистоїть переважаючим силам путінських орд, і, на даний момент, є найпідготовленішою та найдосвідченішою в Європі, саме свій бойовий досвід вона і може надати НАТО як бонус. Україна реально зможе закрити в Альянсі функцію компетентного військового контингенту. Стати чимось схожим на французький Іноземний легіон, лише масштабнішим.
Передумови цього існують. США як основний учасник НАТО ще до вторгнення російських окупаційних військ в Україну прийняли стратегію на зниження військової присутності та кількості армійських баз по всьому світу. Україна цілком може замінити американських військових. Особливо з огляду на те, що НАТО поступово перейматиме на себе роль ООН у вирішенні військових конфліктів.
По-перше, Організація Об'єднаних Націй потребує реформування. Під час російського вторгнення ООН виявила свою неспроможність як міжнародного арбітра. По-друге, на даний момент лише НАТО володіє необхідним інструментарієм для того, щоб бути світовим гравцем і вирішувати завдання, які не здатне вирішити ООН, зокрема в країнах Африки та Азії. НАТО завдяки українцям зможе розширити межі свого впливу. По суті, стати новим, досконалішим «ООН».
Альянс давно переріс епітет «Північно-Атлантичний». Про бажання вступити до НАТО вже заявила Японія. Не за горами аналогічні заявки від Кореї, Австралії та інших держав. Більше того, світ на сьогоднішній день став дуже маленьким. Китай і Росія грають у геополітику і в Африці, і в Азії, примушуючи НАТО поширювати свій вплив далеко за межі консервативного сприйняття Альянсу.
Відповідно, це буде передбачати розширення військових контингентів і баз НАТО по всьому світу. У цій стратегії українська армія зможе відіграти ключову роль інструменту Альянсу. Стати частиною процесу забезпечення світової безпеки. Формуючи контингенти на добровільних засадах та розміщуючи їх на базах НАТО, Україна отримає фінансування з інших країн-учасниць. Це буде наш внесок. Ті 2% ВВП на оборону, як того вимагають правила організації.
А завдяки цьому ми можемо вбудуватися у світові виробничі ланцюжки оборонної промисловості та розвивати свою армію, стаючи серйозним гравцем на міжнародній арені.
