Схід - Захід. Це не потяг, це - ІПСО

-        І все одно Ви - східнячка - не так мислите, як ми, західняки!

-         Це - ваше когнітивне упередження, бо я не східнячка, я з Волині. 

(діалог між тренеркою і учасницею семінару “Ворожі ІПСО. Як виявити та протистояти?” у Тернополі)

Однією із головних стратегічних цілей російських інформаційно-психологічних спецоперацій в українському інформаційному просторі є розкол суспільства на якомога дрібніші ворогуючі групи. Ворогу, аби перемогти, потрібно налаштувати у нас всіх проти всіх:

-         російськомовних проти україномовних,

-         вояків проти тиловиків,

-         біженців проти залишенців,

-         старих проти молодих тощо.

Чим дрібнішими будуть групи, тим легше з ними впоратись. Однак починалось все з величезного ключового розлому, на якому ворог спекулює і маніпулює досі. Мова про важку для нашого суспільства проблему: поділ на Схід і Захід.

Ми не схильні закривати очі на реальність і стверджувати, що різниці між мешканцями сходу і заходу України не існує. Вона є. По-перше, це різниця історична. По-друге, релігійна. По-третє, мовна. В побуті, звичаях, манерах - багато в чому її видно неозброєним оком. Не помічати цього - глупство. А от грати на цьому, аби роз’єднати країну - злочин.

Вперше така злочинна гра на різниці між сходом і заходом відбулась під час президентських виборів 2010 року з подачі американського політтехнолога Пола Манафорта - лобіста, політичного консультанта та колишнього адвоката. Упродовж довго часу він обслуговував президентські кампанії Республіканської партії, а з червня по серпень 2016 року обіймав посаду голови виборчого штабу Дональда Трампа. 2018 року був засуджений за податкове та банківське шахрайство й з січня 2019 втратив ліцензію на юридичну практику.

Саме цей політичний шахрай запропонував Віктору Януковичу використати у своїй передвиборчій компанії, що, без сумніву проходила під контролем ФСБ, історичну різницю між сходом і заходом України як інструмент, щоб протиставити одну частину українського суспільства іншій. І це спрацювало. 

Коли з початком війни у наш інформаційний простір зайшла російська ІПСО, грунт для неї вже був готовий. В основу цієї ворожої спецоперації покладений простий, але дієвий принцип: все, чим відрізняється схід України від заходу має розділяти. Та й саме словосполучення “Схід/Захід” вже несе в собі ідею розділення. Тому замість нього зараз заведено говорити східна і західна Україна. 

Українці східної та західної територій завжди прагнули до об’єднання і єднались при кожній можливості. В часи лихоліть люди приймали одне одного у своїх домівках, годували, ховали, підтримували. Ми раділи щирості й відкритості східняків, домовитості й яскравій мові западенців. Саме відмінності робили нас такими цікавими, різноманітними, саме особливості кожного регіону заохочували пізнавати свою країну, різнобарв’я її звичаїв, побуту, архітектури, культури. І раптом прийшла політична кампанія, а за нею  ворожа ІПСО, і змінила картину світу багатьох людей, примусивши підозріло сприймати всі наші відмінності. І на це піддались не тільки прості й неосвічені в царині інформації люди. Політики, діячі культури, інтелігенція й досі живуть наративами цієї ІПСО.

Як же працює ця інформаційно-психологічна спецоперація, якщо вона може зачепити мізки буквально кожного? В основі нашого сприйняття меседжів та наративів ІПСО лежать когнітивні упередження - тенденції, звичка думати певним чином, що призводять до відхилень у логіці суджень. Вчені (а вивченням цієї теми займається поведінкова психологія) нарахували більше 120 когнітивних упереджень, які ми застосовуємо автоматично:

-         коли треба швидко реагувати й немає часу на обдумування,

-         коли запам’ятовуємо і згадуємо,

-         коли багато інформації,

-         коли не вистачає сенсу.

Проблема когнітивних упереджень в тому, що це - природна частка нашого буття. Так працює наша психіка й цим мало що можна вдіяти.

Вивчати звички мозку відхилятись у судженнях від реальності надзвичайно цікаво. В основі багатьох ІПСО, і спецоперації “Схід/Захід” також, лежить зокрема “каскад доступності” - упередження, яке ще називають ефект ілюзії правди - тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми почули її багато разів. Або ж “ефект надмірної впевненості” - тенденція впевненості у власних судженнях навіть тоді, коли доказова база шкутильгає. Чи підтверджуючі упередження - схильність шукати й засвоювати тільки ту інформацію, яка доводить переконання, й відкидати ту, що їм суперечить. У прикладі з тренеркою і слухачкою семінару, наведеному на початку статті, ймовірніше всього спрацювати два останніх упередження - ефект надмірної впевненості й підтверджуюче. Слухачка, уражена інформаційним чіпом “схід/захід” шукала в словах тренерки тільки ту інформацію, яка підтверджувала її уявлення про розділеність регіонів, й самовпевнено зробила висновок, що тренерка - східнячка.

Збитки від ІПСО “Схід/Захід”  - величезні:

-         операція порушила єдність українців перед лицем реального знищення росією нашої державності;

-         завдала колосальних збитків репутації держави та її керівництва в очах наших партнерів та всієї міжнародної спільноти; 

-         деморалізує людей в тилу і це безумовно зачіпає й армію;

-         ворогу вдалося нав’язати українцям фільтр, крізь який проганяються суспільні події;

-         ворог, маніпулюючи на темі, продовжує створювати відчуття непримиримости двох частин однієї України. 

 То що ж робити з ІПСО “Схід/Захід”? Залишити так, як є?

Наш рецепт - вчитись. Вчитись радіти відмінностям між нами, насолоджуватись унікальними особливостями один одного й всього, що нас оточує. 

-         Голубонько, - сказала тренерка з Волині слухачці з Тернопільщини, - ми всі - різні, і це прекрасно. Бажаю Вам мати таке велике серце, щоб вміщало всю Україну, у всій її різноманітності”.

 Публікація підготовлена в рамках суб-гранту проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.