Військовий із передової написав, як зберегти демократію під час війни

Для мене було за честь прочитати слова захисника Borys Krasovskyi зі сцени Мистецького Арсеналу на форумі з відновлення.

Вони єдині зірвали оплески. 

Знаєте, будь-які дискусії про високе в тилу повинні починатись із виступів наших захисників із передової.

Виступів тих, завдяки кому взагалі дискусії можливі.

Зацитую Бориса Красовського, слова написані з передової:

“Мене запитали, як українцям зберегти демократію під час війни?

Українцям не потрібно зберігати, чи якимось чином оберігати демократію. Українці - це і є демократія. Ми, українці, це ті - у чиїх венах тече нацсправжнісінька демократія. Саме та  демократія, яка руйнує мури режимів і яка пробивається крізь залізні завіси диктатури і дає життя новому й вільному.

Хочете посперечатись?

Знаєте хто такі українці?

Українці - це нащадки воїнів, які називали своє військо - «дружиною». Це нащадки тих, хто одними з перших уклав першу Конституцію в Світі. Нащадки тих, хто обирав собі ватажків і Гетьманів голосуванням. Нащадки тих, хто здолав найсильніший режим у світі.

Українська демократія - невловима. Її не можна вбити, чи заборонити. Неможливо заморити голодом. Вона передається з кров‘ю і всмоктується з молоком матері.

В своєму житті я пережив декілька Народних революцій, потім АТО і врешті - повномасштабна війна з фронтом (протяжністю) більш ніж у другу світову  війну. І знаєте що? Я постійно бачу дух української демократії, дух української народної революції”.

Дякую, що знайшов час, коли повертався із чергування на позиції, написати нам ці слова.