Нічні зустрічі забудовників з чиновниками. До чого тут законопроект 5655?
Журналіст Української правди Михайло Ткач випустив розслідування "Київ Вечірній. Комендантський". В одному з епізодів показано, як столичний забудовник Артур Мхітарян о 2 ночі зустрічається з керівником департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександром Никоряком в одному зі столичних ресторанів. Через кілька годин після виходу сюжету мер Віталій Кличко закликав Никоряка звільнитися через порушення комендантської години. Проте ми ж усі розуміємо, що справа не в штрафі за нічні прогулянки у воєнний час. Набагато більшою проблемою є конфлікт інтересів забудовника і столичного чиновника, який має прямий вплив на будівельні процеси.
Якщо прийняти за даність, що Україна - це наскрізь корумпована країна, в якій мало кому цікаве виконання закону, то зустріч забудовника із чиновником в комендантську годину взагалі нікого не повинна дивувати. Але, на щастя, суспільство уже давно не сприймає такі випадки "як належне". Щонайменше завдяки журналістам, які шукають і знаходять такі історії, і ставлять прямі питання відповідальним органам влади. Як в нормальній європейській країні, в Україні факт зустрічі державного топ-службовця і підприємця, який від цього службовця залежить у своїх виробничих процесах - це привід запитати, а що власне кажучи коїться.
Утім, часто вищі керівники, які мають відповідати за такі ситуації політично, намагаються применшити шкоду і відволікти увагу на дрібніші порушення, аби не зруйнувати статус-кво і не назвати речі своїми іменами. Яскравим прикладом була історія, яку розкрив той же Михайло Ткач - коли заступник генпрокурора Олексій Симоненко на автомобілі, який має відношення до структур тютюнового олігарха Григорія Козловського, виїжджав за кордон "на зимові канікули". Симоненка звільнили "за власним бажанням", а не за конфлікт інтересів і використання ресурсів людини, яку неодноразово обвинувачували в причетності до тіньового ринку сигарет.
Так само і мер Києва Віталій Кличко, схоже, тримає нас за дурнів. Адже він закликав звільнитися Олександра Никоряка не за зустріч з забудовником в позаурочний час - чого Никоряк, очевидно, не зміг би пояснити - а за порушення комендантської години.
Подивимось на повноваження департаменту, які стосуються забудовників. Департамент "погоджує відповідні програми та проекти містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація або виконання яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони у порядку, встановленому законодавством". Крім того, "у разі виникнення загрози для об'єктів культурної спадщини внаслідок проведення будівельних, земляних, дорожніх та інших робіт - забороняє такі роботи". Тобто реально повноваження регулювати будівництво в той чи інший спосіб у департаменту є.
Тут варто відзначити, що Артур Мхітарян в коментарях під постом Ткача на Facebook спробував виправдатися. Мовляв, це був не просто ресторан, а укриття на випадок повітряних тривог. А щодо Никоряка, то жоден з проектів компанії нібито ніколи не був пов'язаний із його департаментом і не отримував від нього дозвільних документів. "З Олександром я маю теплі стосунки вже понад 20 років, задовго до його призначення на якісь посади. Хоча був один раз, коли я співпрацював з його службою — це на початку широкомасштабної війни, коли моя компанія за власні кошти допомагала вкрити пам'ятники Лесі Українки та Тараса Шевченка спеціальними захисними конструкціями", - пафосно дописав він. Однак варто відзначити, що Никоряк не обов’язково мав бути безпосереднім виконавцем, а міг бути також і посередником у контактах з міською владою. І тоді довготривалі дружні стосунки з Мхітаряном - це не алібі, а явка з повинною.
Тут слід нагадати, що у 2018 році ЖК "Taryan Towers", який будує Мхітарян, опинився в епіцентрі гучного скандалу. СБУ і Генпрокуратура порушили проти компанії кримінальні справи. На думку правоохоронців, будівництво "Taryan Towers" не було погоджено з Міністерством культури, а це необхідно було зробити, адже об’єкт знаходиться в центральній частині міста. Мхітарян тоді публічно звинуватив правоохоронців у вимаганні хабаря, справи закрили. А забудовник заявив, що в місті немає визначеного ареалу історичної забудови. Відтак право зводити "інноваційні об’єкти" в таких чутливих зонах - це скоріше недогляд місцевої влади, або навмисно залишена лазівка, яка дозволяє вирішувати питання "в індивідуальному порядку". Так само "індивідуально" вирішується проблема висотності, недостатньої кількості паркомісць, комунікацій тощо. Не кажучи вже про те, що 33-поверхові будинки-монстри розташовані небезпечно близько до сусідніх об’єктів.
І тут ми приходимо до того, що проект умовного Мхітаряна для умовного Никоряка / Кличка - це величезне поле для маніпуляцій через непрозорість законодавчого регулювання, повну автономність (в найгіршому значенні цього слова) органів місцевого самоврядування в питаннях визначення фактичних будівельних правил на місцях. І це саме та "мутна водичка", в якій хочуть продовжувати ловити рибку мери, всіляко блокуючи законопроект 5655 про містобудівну реформу. Документ, ухвалений парламентом ще в грудні 2022 року, повністю виключає фактор "думки чиновника" і дає можливість отримувати дозволи і погодження без хабарів і додаткових корупційних умов. Опоненти називають це "обмеженням прав міст". З цим не можна не погодитися, але з одним нюансом: це обмеження прав міських чиновників "вирішувати питання" з забудовниками о другій ночі в ресторані. Бо автоматизовані системи і прозорий реєстр байдужі до таких зустрічей. А той чиновник, який заведе в місто проблемного забудовника - буде сам відповідати за таку недобудову.
І той факт, що Віталій Кличко - один із ключових опонентів 5655 - не звільняє чиновника за конфлікт інтересів, а знаходить більш "зручний" формальний привід нібито виконати політичний запит - лише підтверджує, наскільки сильно не хочеться втрачати годівницю.
