Як росіянин Тамаз Сомхішвілі вирішив відшмагати українське медійне море
Настав час дивовижних історій. Вже можна констатувати, життя прожите не дарма. Росіянин Тамаз Сомхішвілі, якого ЗМІ називають кримінальним авторитетом Тамазом Тобольським, подає на мене до суду, ні, не українського, а цілого британського! А представляти там його інтереси буде компанія, що обслуговувала російский уряд і найближче оточення путіна. І я цьому аж ніяк не здивований, бо давно пишу, що Сомхішвілі - російський путінський олігарх, який хоче пограбувати Україну, видаючи себе за "британського інвестора".
Ну а крім мене, гадаю, позов цей буде стосуватися ще з десяток відомих українських журналістів, блогерів та експертів. Про що на суді заявляв український адвокат Сомхішвілі Тарас Думич. (до речі, пане Тарасе, як вам дизається у такій путінській компанії?) Що ж, істерикою росіянина – задоволений.
Ну а щоб краще зрозуміти що тут до чого, розкажу вам, товариство, одну народну казку. Що важливо – російську народну казку. І як годиться, зауважу, що всі персонажі вигадані і не співпадають з реальними людьми.
Отже, жив да був у Сибіру, у славному місті Когалим хлопець з традиційним російським ім’ям Тамаз. Жив він у непрості часи, лихі 90-ті. Тому товаришував з іншими моторними парубками в законі – Богомолом та Шакро Молодим. За велику удаль назвали його Тамазом Тобольским і зробили "смотрящім" за сибірськім філіалом компанії Лукойл. І все у нього було добре, створив він ще одну компанію Роснефтеекспорт, Томская нефть і навіть купив у Суркісів та Жукова Одеський НПЗ. Неслабо піднявся і став літати на власному літаку і жити у Монако. І навіть організував собі британське громадянство через шлюб у 2007 році.
Але чогось моторного російського парубка вабила саме Україна. А раз так, то за давньою російською традицією вирішив він собі трохи віджати української землі. В Одесі разом із своїм російським земляком мером це вийшло – відкусили 8 га міського іподрому, отримали містобуди і забудували.
В Києві з друзями Черновецьким і Бассом пішло складніше. Але ж і вкрасти хотіли не просто шмат, а цілу площу. Харківську. Не вийшло, і тоді – за допомогою фейкових експертиз та продажних суддів намалював Тамаз собі "збитки" і став вимагати у Києва та України не багато не мало - $100 млн. І навіть знайшов розуміння з іншим київським мером і частково виграв перший раунд, вибачте, першу інстанцію – на 670 млн грн.
Мабуть, виграв би і всю суму, однак одноплемінники Тамаза напали на Україну. (зауважу, до сьогодні шанований "британський інвестор" жодним словом не засудив російську агресію) Але і тут похилий росіянин не розгубився: позов не відкликав, а паралельно за повідомленнями українських та грузинських ЗМІ став ремонтувати російські "Сушкі" на підконтрольному підприємстві у Тбілісі. Та разом із своїм партнером Бідзіною Іванішвілі допомагав "харошим рускім" олігархам, що страждають від санкцій.
Дружина похилого пацана, членкиня Союзу російських письменників писала вірші про "пагібших рєбят", "данєцкій канфлікт" і розповідала, що вважає росію, Україну і Грузію однією країною.
Син росіянина вів бізнес у Москві, періодично потрапляючи у базі ГІБДД за перевищення швидкості на своєму "Гєліку". А Тамаз тим часом вів переговори через "рішал" по своєму позову в Україні. Вів їх, як кажуть, через біглих українських чи то чиновників, чи то бізнесменів – екс-заступника Черновецького Басса та зятя Космоса – Янчукова, які осіли у Москві.
І були ті переговори із київською мерію ну дуже успішні. З’явилася навіть формули "мирової", що передбачала, що розрахуються із Тамазом не баблом, а землею. І вже навіть окреслили відповідну ділянку. На Мінюст та Службу зовнішньої розвідки, які повідомляли, що славний парубок громадянин росії та керівник низки її енергетичних компаній, які зазвичай трохи більше ніж повністю за давньо російською традицією контролюються ФСБ, вирішили не зважати.
І все б було б у Тамаза добре, незважаючи на війну. Але ось проблема. Свобода слова в Україні. Проклятущі українські блогери, журналісти та активісти чомусь не пройнялися історією про "британського інвестора", яку розповіли українські адвокати та піарщики Тамаза Тобольского, і стали публікувати свої розслідування. І про "НПК Штурмовики Сухого", і про Іванішвілі, і про Шакро Молодого, і про Одесу з Трухановим. І навіть зробили детальну реконструкцію подій зухвалого схематозу у Києві, показавши як адвокати Тамаза влаштували суд між двома підконтрольними йому компаніями, повісили на одну з них "борг", а потім цей "борг" став підставою для позову на $100 млн, які татуйований російський пацан хоче витягти з наших кишень.
І що найбільш неприємне – на відміну від міської влади, центральна була змушена реагувати на ці публікації. Окрім Мінюста та ЗВР своє слово сказала ДМСУ, яка позбавила Тамаза Сомхішвілі посвідки на проживання в Україні. І відповідне рішення прокуратура передала судді Північного апеляційного господарчого суду по справі Михайлу Чорногузу. Дуже часто така практика (позбавлення ПСП) ініціюється українськими правоохоронцями, проти осіб діяльність яких може загрожувати інтересам національної безпеки. Зокрема, така практика застосовувалася для депортації російських злодіїв у законі.
Що робити? Гіпс знімають, клієнт від’їжджає. Вус із британським прапором відклеюється. З Міноборони рф дзвонять і питають, коли чекати літаки.
Персидський цар Ксеркс у таких випадках поров море, а Тамаз Тобольский, тільки не ржати, вирішив накласти санкції на українських журналістів та блогерів, які погано про нього писали. Ні, це не фільм Бората. Це російська народна казка із типовим російським героєм.
А тому найняв Тамаз Тобольский британську юридичну фірму, яка погодилася обслуговувати його відповідний позов у англійських судах.
Але ж ми пам’ятаємо, що головний герой російських казок не просто агресивний та ледащий злодій, а агресивний та ледащий злодій-дурень. І "по совєту друзєй" своїми адвокатами, які типу будуть шмагати українське медійне море, Тамаз обрав, увага, - фірму, яка обслуговувала уряд росії, Ротенбергів, Роснефть та іранський банк, що фінансував іранську ядерну програму.
Zaiwalla & Co – давні адвокати кремлівської верхівки, які навіть не приховують своїх проросійських поглядів. Засновник Zaiwalla & Co Сарош Зайвалла прямо виступав за зняття санкцій з росії та Ірану, казав, що прості люди і компанії цих країн не повинні страждати та запевняв BBC у 2015 році у тому, що невідомо, чи причетна росія до нападу на Україну.
Трохи статистики. Zaiwalla & Co представляла інтереси "Роснефті" і найближчого друга путіна Аркадія Ротенберга у судовому процесі по зняттю з санкцій з них. Zaiwalla & Co представляла інтереси Уряду російської федерації у судовому спорі з ЮКОСОМ Михайла Ходорковьского. Zaiwalla & Co працювала на санкціонований іранський банк Меллат, якого звинуватили у фінансуванні ядерної програми.
А повідомив Тамаз Сомхішвілі про плани переслідування українських журналістів за допомогою кремлівських юристів у день підриву росіянами Каховської дамби, ні одним словом не висловивши співчуття країні, в який його співгромадяни влаштували найбільшу після Чорнобиля катастрофу. Жодного слова про це. Навпаки. Російська пропаганда у цей день волала, що Україна атакувала дамбу, а Тамаз – що його атакували українці.
Вважаю цю ситуацію з її "що, де і коли" остаточним скиданням масок, публічною солідаризацією Тамаза Сомхішвілі з ворогами України і фіксацією себе як ворога нашої держави.
Ось і російський казочці кінець. Гадаю, що тим, хто відповідає за безпеку України вистачить хисту, честі і волі забезпечити умови, за яких цей казковий герой якщо і буде жити довго та щасливо, то лише у росії у славному місті Когалим.
"похилий росіянин"
"похилого пацана"
що значить "похилий"?
У персонажа Томаза до загасання ще далеко.☻️😸
Від "собака сутула"
Я знову ж таки переконуюсь яка це лжива і підла продажна мерзота цей руZZкій мір і його адепти! руSSкому міру повірити - себе обманути!