Міністр стратегічного провалу

В столиці закінчилась чергова серія епопеї "зніми Кличка, якщо зможеш". На цю п’ятницю анонсовані "рішення" за підсумками перевірки укритті в Києві, однак перші підсумки можна підводити. І вони невтішні для Офісу Президента. Ставка на міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина вочевидь не зіграла, а чинний мер і голова міської держадміністрації Віталій Кличко виходить з цього протистояння під тріумфальний гуркіт барабанів і овочерізок.

Коротко нагадаємо передісторію. 1 червня в Деснянському районі столиці через падіння уламку ракети загинули люди, які йшли ховатися в укриття в місцевій поліклініці. Сховатися вчасно не вдалось, бо двері були зачинені. Ця трагедія спровокувала чергову спробу Офіса Президента ініціювати тему заміни міського голови Віталія Кличка, що на Банковій намагаються зробити давно. Магістральним напрямком мав стати процес перевірки всіх укриттів. Гіпотеза була простою: укриття виявляться непридатними до використання. І під гучні вигуки "та це ж як так можна через півтора роки від початку війни!" Кличка мали теоретично винести з будівлі на Хрещатику.

План доручили виконувати міністру стратегпрому Олександрові Камишину. Відповідне доручення він отримав на Ставці - і взяв "під козирок". Це був перший важливий прорахунок Офісу. По-перше, одразу виникло питання, чи повинен міністр, в зоні відповідальності якого, передусім, оборонні підприємства і постачання зброї армії - грубо кажучи, "лазити по підвалах".

По-друге, з перших же відео, на яких були зафіксовані спільні походи Кличка і Камишина по укриттях, стало зрозуміло, наскільки сильно відрізняється рівень розуміння проблеми. Попри, скажімо так, неспішну манеру спілкування, мер Києва займається комунальними питаннями майже 10 років. І навіть через це він просто глибше в матеріалі, ніж екс-очільник Укрзалізниці. Камишин в своєму телеграм-каналі писав, що розібратися з укриттями йому допоможе досвід облаштування "пунктів незламності" на вокзалах. Проте місто - це все-таки не комерційне підприємство, і ієрархія дещо інша. Тим більше, в столиці, де є паралельно військова адміністрація, а районні голови відносяться до вертикалі Президента, і міський голова співпрацює з ними формально. До речі, саме на цьому вперше і "проколовся" міністр, коли Кличко запитав в нього - де під час інспекції перебуває голова ВЦА Попко (його не було), Камишин почав доводити меру, що департамент цивільного захисту підпорядковується мерії, а не військовій адміністрації. "Дуже невдобно" вийшло, коли виявилось, що поруч стоїть власне керівник цього департаменту, який підтвердив, що його на час воєнного стану має скеровувати саме Попко.

По-третє, крім власне некомпетентності в питаннях розвитку міста, Камишин продемонстрував зовсім неконструктивний підхід до манери спілкування з міським головою, намагаючись його усіляко "підколювати". Наприклад, в укритті музичної школи запропонував Кличкові зіграти на фортепіано. Також він досить неформально себе поводив з мешканцями міста, наприклад, "жартуючи", що нібито знає їхні паспортні дані і що вони не ходять до сховищ. В звітних постах в телеграм-каналі Камишин також "тролив" мера, називаючи його щоразу "наш мер" і "прогресивний лідер". Наприкінці першого дня "перевірок" після інфографіки з наочною демонстрацією проблеми зі сховищами, Камишин виклав ще й відверто знущальне опитування про укриття в парках Києва, в якому останнім варіантом відповідей було "не трогайте нашого мера, нехай працює".

Очевидно, що після перших таких днів перевірки хтось - або в оточенні Кличка, або в Офісі натякнув Камишину, що той, м’яко кажучи, виглядає по-дитячому, а у відео, де Кличко його відчитує (візуально ефект ще гірше через різницю в зрості), а той не може дати відповідь і тікає - міністр схожий на п’ятикласника, який не виконав домашнє завдання. І це явно не личить тому, хто прийшов "від Банкової" "ставити Кличка на місце". Більше того, на цьому фоні чутки про нібито бажання Офісу поставити Камишина на місце Попка і "приструнити" таким чином норовливого мера, стали виглядати як чийсь невдалий жарт.

А такі наміри ймовірно були. Наприклад, політолог Володимир Цибулько (близький до Європейської Солідарності, яка підтримує сторону Кличка в цьому конфлікті) оприлюднив цілий "план дій" Офісу по "зняттю" неугодного мера. Групу нібито очолила медіа-менеджерка Рена Назарова (за іронією - колишня членкиня партії УДАР, №3 списку до Київради в 2014 році і екс-кандидатка від них на одному з мажоритарних округів столиці). Серед задач групи - медійно "повісити" на Кличка занедбані бомбосховища (зроблено), послати з перевіркою Камишина, який розповість, як Кличко все провалив (зроблено). Також частиною плану був виступ проти мера єдиним фронтом голів РДА (зроблено). А після цього відправити до мера силовиків (обшуки в КМДА теж були).

Залишився останній пункт - "винести певні рішення" в п’ятницю. "За це міністру пообіцяли місце голови Київської військової адміністрації, яка зараз підміняє собою КМДА та відповідає в тому числі за укриття", - написав Цибулько. На його думку, план "посипався", бо з’явилася інформація про вже легендарні закупівлі барабанів і сковорідок за 750 тис грн. в укриття. А це пряма провина голів РДА - "слуг народу", яким місто виділило 1,2 млрд грн. Від себе варто додати, що уже є інформація і про більш "приземлені" зловживання. Наприклад, Юрій Ніколов з "Наших грошей" знайшов кратне завищення цін на будматеріалах, просто тицьнувши в перший-ліпший тендер на облаштування укриття в центрі міста.

Кличко від самого початку зробив ставку на тему відповідальності голів районів, навіть попри те, що багато з них до цього з ним успішно співпрацювали. І як би його не "хитали" опоненти - постійно тримався цього курсу (непоганий комунікаційний урок, до речі). В результаті ця стратегія - плюс сумнівної якості маніпулятивні дані про готовність укриттів від Камишина (по деяких позиціях кратно розходяться з даними мерії, хоча огляди робилися спільно і прозоро) - призвели до фіаско Банкової.

Погоджуся тут з паном Цибульком - у Офісу залишився один вихід: "рішення по-бєспрєделу: втупу зняти Кличка з КМДА". Утім, репутаційно більш безпечним було б зам’яти цю історію і краще підготуватися. По-перше, замінити Камишина на когось більш політично "дорослого", по-друге, ґрунтовно пропрацювати питання реальних зловживань на бюджеті міста. Станом же на зараз - Віталій Володимирович успішно відправив Офіс у нокаут.