На ринку гемблінгу фіскальні зміни та ДСОМ мають впроваджуватись одночасно

Цього літа виповнюється три роки зі старту реформи ринку азартних ігор в Україні та повернення гемблінгу у легальне правове поле, з якого його було виключено в 2009 році. І весь цей час легальні організатори грального бізнесу очікують від можновладців впорядкування системи оподаткування та переходу від застарілих та тимчасових до нових постійних фіскальних норм.

Так, зокрема, Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що до моменту введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) діють певні тимчасові правила щодо фіскалізації грального бізнесу, які припиняють свою роботу після початку функціонування ДСОМ. І це логічно та зрозуміло, бо саме Державна система онлайн-моніторингу повинна містити у розрізі кожного грального закладу, кожного грального обладнання та кожної азартної гри, що проводиться, а також у розрізі періоду проведення азартних ігор (день, тиждень, місяць, квартал, рік) інформацію щодо:

1) кожної ставки, прийнятої в азартну гру;

2) повернутих ставок;

3) виплати виграшів в азартні ігри.

ДСОМ мала бути введена в експлуатацію за два роки після набуття чинності базовим законом, що легалізував азартні ігри, проте широкомасштабне вторгнення військ російської федерації завадило цьому процесу і лише після деокупації частини територій силами ЗСУ та ТрО і стабілізації ситуації на фронті і гральний бізнес і національний регулятор - КРАІЛ змогли, значною мірою, відновити свою роботу. Тому є сподівання, що незабаром ДСОМ почне функціонувати. В цьому зацікавлені й учасники легального ринку, й держава, які повністю підтримують введення Державної системи онлайн моніторингу, оскільки впровадження цього механізму нарешті зможе зняти всі маніпуляції навколо сум податків, які реально є у легальних компаній та всі питання щодо адекватності та прозорості оподаткування грального бізнесу.

Саме введення в експлуатацію ДСОМ реально може допомогти нарешті розмежувати білий та чорний ринок і чітко провести межу між компаніями-представниками обох напрямів діяльності. У свою чергу, це допоможе правоохоронним органам виконувати свою роботу по виявленню нелегально працюючих на ринку азартних ігор організацій.

Проте не все так райдужно, як може здатись на перший погляд. Справа в тому, що просте запровадження ДСОМу без податкових змін призведе до закриття ринку. Як тих змін, що передбачені чинним законодавством так і тих змін, що зібрані у законопроекті №2713-д, які мають врегулювати неузгодженості у фіскалізації гемблінгу.

Чому саме так?

Тому що чинний Податковий Кодекс України (ПКУ) не має конкретних визначень що особливостей оподаткування учасників ринку азартних ігор, адже чинні зміни до податкового кодексу приймались у грудні 2016 року, коли цього ринку не існувало взагалі. На той час в Україні була більш-менш врегульована лише діяльність лотерей. І все. А під час ухвалення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» відповідно зміни до ПКУ внесені не були. Відповідно, наразі ми маємо ситуацію, коли чинне податкове законодавство не є логічним доповненням або продовженням закону про легалізацію азартних ігор. Вони існують, як дві паралельні реальності.

Тому й можуть виникнути ризики, коли запрацює система Державного онлайн-моніторингу, то замість чіткого розмежування між білим та чорним ринком, що спростить роботу легальним організаторам й ускладнить нелегальним, по суті вибудовується такий стан речей, коли у легального ринку проблем менше не стане, бо термінологічна база ПКУ, що залишиться є двозначною, буде постійно наражати білий ринок на негаразди із звітністю щодо оподаткування!

Тож корисні та правильні речі потрібно робити комплексно та ще із синхронізацією у часі. Щодо легального ринку азартних ігор це виглядатиме так: введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу має відбуватися водночас із набуттям чинності змін, що впорядкують фіскальне законодавство та призведуть його у відповідність до норм ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Це одразу вирішить декілька завдань:

• Запровадить прозорий облік всіх доходів в білому ринку гемблінгу;
• Розмежує легальних організаторів та представників чорного ринку;
• Дозволить чітко планувати и обраховувати надходження до бюджету;
• Створить запобіжники на шляху необґрунтованих звинувачень до сумлінних платників податків у приховуванні доходів.

Зробити все це не складно. Тож справа за можновладцями.