Архаїзм vs модернізація. Або чому Каховська ГЕС повинна бути відновлена

Після підриву Каховської ГЕС в українському сегменті Facebook почалися дивні рефлексії стосовно того, що українську ГЕС не потрібно відновлювати. Начебто під час побудови споруди у радянські часи були знищені якісь сакральні місця сили козацтва, типу Великого лугу. Що його потрібно ледь не відновити, відбудувати там хутори, садити помідори, вирощувати пшеницю. З’явилися якісь «грети тунберги» на пенсії, які починають розповідати, чому нічого не треба тепер міняти та відновлювати. Ще трохи й мова зайде про відновлення скіфських баб та пошуку нових-старих скреп для поклоніння.

Шановні, нам не скрепи потрібні. Зараз єдиним джерело поклоніння та натхнення є українська Армія, яка зберігає нашу націю і буде це робити у майбутньому. Нашій Армії потрібна зброя. Вона виробляється не на хуторах, не на городах чи полях пшениці, а на промислових підприємствах, які розташовані в містах. Каховська ГЕС – це частина великого промислового кластера, який забезпечує життєдіяльність промислових підприємств та міст Запорізької та Дніпропетровської областей. На цих підприємствах виробляється метал. Він потрібен для ВПК. Місто – це місце концентрації наукових кадрів, які створюють те, що дасть нам переваги у майбутньому, в XXI столітті.

Що більше, Каховська ГЕС забезпечувала меліорацією кількох областей України: Херсонської, Миколаївської, забезпечувала водою Крим. Це великий господарсько-промисловий комплекс, який потрібен нам для відновлення економіки. А розмови про Великий луг – це намагання слідувати якимось архаїчним символам, які не несуть за собою ніякого смислового навантаження. Адже зрозуміло, що хутори та городи мало що дадуть Україні у XXI столітті для розвитку ВПК та економіки в цілому.

Якщо хочете знайти сакральні місця, то проведіть розкопки на території Великого лугу та перемістіть всі знайдені речі та артефакти в музеї. Ходіть в музеї, які будуть знаходитися в містах. Бо саме в містах відбувається модернізація, а не на городах чи в хуторах.