Корупція як базис для "руського миру"
Ну от є такі люди, навіть вперше побачивши яких, перед очима виникає хроніка їхнього дитинства, коли маленький, наприклад, Ілля, випадає з колиски, б'ється головою об зацементовану підлогу, але піднімається потім на слабкі ніжки і самостійно залазить знову у своє ліжечко. З травмою голови. Фатальною для маленьких мізків. Назавжди...
Саме таке враження отриманої в дитинстві та не лікованої тяжкої травми голови з першого погляду викликав Ілля Ківа. На хвилинку – ЕКС український політичний, державний та громадський діяч. Народний депутат Верховної Ради України IX скликання від фракції "Опозиційна платформа – За життя", член комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (2019-2022). Колишній керівник полтавського осередку "Правого сектору" та регіональний політичний керівник "Правого сектору" на сході України, колишній голова Соціалістичної партії України, ексглава Профспілок Міністерства внутрішніх справ України, ексрадник міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Колишній керівник Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.
Тут виникає дилема: чи справді Ківа дурний? Адже він закінчив педагогічний інститут та здобув спеціальність психолога. 2009-го отримав диплом Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, а 2017-го – ще один юридичний диплом у Національній академії МВС України. Три вищі освіти! Вміле маскування? Можливо. Певні розлади розумової діяльності дуже важко виявити неосвіченому фахівцю з психіатрії. Але ж сказано нам "і тоді віддасться кожному за ділами його" (Мт. 16:27). Зрозуміло, що карати має право лише Господь. Але хіба ж ми вівці безмовні, що даємо керувати нами тим, чиє місце в психіатричній лікарні?
Як? Хіба у когось виникали сумніви із самого початку "яскравої політичної кар'єри" цього персонажа щодо його повної розумової недієздатності? Не брешіть собі хоч зараз! Чому ж тоді ця тварина обиралася НАМИ депутатом, очолювала партії в Україні, радила Міністру Внутрішніх Справ? Яким чином він проходив лікарняні комісії та чи не виникало питань щодо його розумових здібностей у відповідальних психіатрів? Що було б із депутатом Бундестагу чи Парламенту США, якби його спіймали на "гарячому" з рукою у штанях під час засідання?
Ківа не один такий. На жаль... Чи ми надто толерантні до покидьків та психопатів від влади? Нас дуже бентежать прояви західної толерантності. Навіть саме це слово - "толерантність" - ми вже почали пов'язувати зі статевим безладом та протиприродністю, які швидко просуваються Європою та Америкою. Але наша "толерантність" до власних мерзотників і покидьків може виявитися набагато страшнішою для Української Нації, ніж західна "терпимість"! Ми звикли, що "хтось" має ухвалити рішення та взяти відповідальність на себе. А ми, прості українці, так і підніматимемо чарки, бажаючи "щоб гіршого не було".
Навіщо нам щось "щоб гірше не було"? А коли ж буде "краще"? Чому ми, розумні, працьовиті, щирі, терпимо і мовчимо. Терпимо і мовчимо! Покидьки зневажають Україну та українців, наживаються на війні, допомагають ворогові. Корупція отримала новий тренд "мілітарі" та нівелює героїзм та доблесть ЗСУ. І ми це все добре розуміємо. То хто ж ми такі, якщо 94% населення вважає корупцію однією з головних проблем військового сьогодення? Усі розуміємо, але сказати нічого не можемо? Невже боротьба з корупціонерами та зрадниками – це справа лише СБУ?
Ворог внутрішній набагато страшніший за агресора! Наслідки корупції та діяльності зрадників під час війни можуть мати серйозний негативний вплив на українську націю.
Послаблення оборонного потенціалу: Корупція може призвести до неефективного використання військового бюджету та недостатнього фінансування армії. Це може призвести до недостатньої закупівлі сучасної зброї, обладнання та захисних засобів, що робить українські сили менш готовими до опору військовій агресії.
Втрата довіри населення: Корупція та зрада під час війни можуть підірвати довіру українського населення до свого уряду та інститутів. Якщо населення вважає, що його лідери зловживають своєю владою або працюють на ворога, це може спричинити розчарування, недовіру та дестабілізацію суспільства.
Економічні втрати: Корупція та зрада під час війни можуть призвести до значних економічних втрат. Несправедливий розподіл ресурсів, крадіжка державних коштів та недобросовісні практики можуть послабити економіку країни, погіршити інвестиційний клімат та призвести до скорочення доходів держави та громадян.
Погіршення умов життя населення: Корупція та зрада можуть негативно позначитися на умовах життя українського населення. Нестача справедливості, відсутність соціального захисту та неблагополуччя в економіці можуть призвести до зростання нерівності, бідності та соціальної напруги.
Підрив міжнародної довіри: Корупція та зрада під час війни можуть підірвати довіру міжнародної спільноти до України. Негативне сприйняття корупції та несумлінності в українському уряді може призвести до обмежень міжнародної допомоги, економічних санкцій та втрати підтримки з боку інших країн.
Невже ми цього не розуміємо? То чому ж ми тоді такі байдужі? Чому такі, як Ківа, сидять у кабінетах, крадуть наші гроші, зневажають нашу Націю та віддаляють нашу Перемогу?
Щодо прикладів. Хто скаже "Назвіть прізвища! Де? Хто?". Впевнений, що кожен з нас має такі приклади на різних, практично всіх рівнях нашого життя. Майже кожен день ми всі їх бачимо. А ми мовчимо!
