"Повага. Досвід. Перспектива" – як ветерану перевинайти себе?

Після повернення з війни ветерану треба знайти своє місце у суспільстві

Військова культура ненавмисно навчає бійців не ставити зайвих питань, а виконувати поставлені задачі. Стратегія може бути виграшною на полі бою, але шкодити по поверненню до цивільного життя.

Уявіть ветерана, який після років служби, поранень стоїть на порозі цивільного життя. Йому потрібно перевинайти себе, знайти своє місце у суспільстві, переосмислити власні сильні й слабкі сторони, знайти втрачене, посилити наявне, набути нове. Усвідомити себе в новій реальності, в якій ти вже не на полі бою з побратимами. З ким ти зараз? Хто тепер твоє оточення? До кого ти належиш?

Кожен ветеран чи ветеранка проходить період пошуку відповідей на екзистенційні питання. Хтось зробить це швидко і самостійно: відрефлексує свій досвід й вирішить, куди рухатись далі. Проте багатьом у цей важливий момент не завадить підмога.

Ветерану треба перевинайти себе, знайти своє місце у суспільстві, осмислити свої сильні й слабкі сторони

Форум "Повага. Досвід. Перспектива", який відбудеться 27 червня у Києві, зосереджений на ключових напрямках діалогу для ветеранів, про ветеранів, з ветеранами.

В одному з наших з опитувань, проведеному спільно з групою "Рейтинг", абсолютна більшість українців (91%) зазначила, що суспільство поважає ветеранів. Однак результат опитування самих ветеранів виявився не таким оптимістичним: 52,2% респондентів вважають, що суспільство "скоріше поважає" ветеранів. А що ж інша частина? Як створити екосистему поваги?

Залишити за ветеранами право на гідність. Кожна людина хоче почуватися важливою, потрібною, спроможною забезпечувати своє життя і близьких. І це нормально, коли ветеран чи ветеранка прагне поваги, прийняття та гідного місця у суспільстві.

Людині, щоб жити – потрібні гроші. У нашому суспільстві тема грошей досі табуйована. Травмовані досвідом "будь, як усі", люди соромляться говорити, що прагнуть більшого. Військові хочуть отримувати нормальне грошове забезпечення як під час служби, так і по поверненню. Поруч з високими ідеалами завжди стоять базові потреби, які необхідно закривати, щоб жити. Яким чином це зробити? Найкраще – заробити.

Самореалізація розширює горизонт планування

Питання працевлаштування ветеранів не повинно перетворитися на головоломку. Що буде у випадку масової демобілізації? Чи зможуть захисники й захисниці знайти роботу?

14 березня 1946, майже через рік після офіційного проголошення про завершення Другої світової війни, 33-й президент США Гаррі Трумен заявив: "Демобілізація зараз досягає свого піка, і швидке працевлаштування наших звільнених військовослужбовців є питанням великої державної ваги".

Тодішній президент Сполучених Штатів був відвертим у своїй заяві, що уряд не може створити робочі місця, але він має інструмент консолідації зусиль – буде посередником між приватним бізнесом та ветеранами, й допоможе підприємцям заповнити вакансії найкращими кадрами на ринку праці. Інформацію про працевлаштування для ветеранів поширювали через USES (United States Employment Service).

Працюючи, роблячи власний бізнес людина отримує не лише гроші, а й задоволення від дії, результатів, має горизонт для зростання. Просити, вимагати, бігати по інстанціях не бажає ніхто, тим більше цього не мають робити люди, яким ми буквально завдячуємо своїми життями. Це принизливо і соромно. І для них, і для нас.

Цікавий факт, у США рівень безробіття серед ветеранів нижчий за аналогічний в суспільстві в цілому. Таке досягнення не було одномоментним та вимагало багато зусиль усіх сторін, в тому числі самих ветеранів, адже професійний розвиток невіддільна частина попиту на ринку праці.

Ветерани-підприємці в багатьох країнах обіймають верхні щаблі рейтингів серед бізнесу, роботодавці хантять вчорашніх військових на менеджерські посади, підприємства засновані ветеранами приносять мільярди у вигляді доходів. Внесок ветеранів в життя спільноти по завершенню служби є надзвичайно вагомим і цінним.

Чому форум "Повага. Досвід. Перспектива" – важливий?

Зараз унікальний період, коли одночасно доводиться лагодити старе й будувати нове. Ветеранські політики – окрім деяких програм, ще на етапі розбудови. Й зі своїми пропозиціями доєднатися може будь-хто. Особливо вітаються думки ветеранів, військових та їхніх родин. Саме ветеранські політики, відбудова та посилення обороноздатності займатимуть чільне місце у плануваннях та бюджетуванні після перемоги.

На форумі будуть представники різних категорій, котрі працюють з ветеранами: від засновників громадських організацій, представників бізнесу до керівництва Міністерства у справах ветеранів. Поділяться своїми напрацюваннями та думками.

Також, продемонструємо як працює освітній курс "Повернення з війни: розум, тіло, соціум", який підготували разом з UCU-online для ветеранів та ветеранок. Це повний супровід: від моменту звільнення зі служби до написання резюме. Навчання доступне 24/7, щоб навіть на передовій можна було готуватись до переходу в цивільне життя.

З різними категоріями роботодавців обговоримо програми, які функціонують та якими вони готові ділитись з іншими компаніями. В тому числі як великим компаніям перейняти досвід у ветеранських бізнесів, котрі працевлаштовують ветеранів. Про деякі з них на Форумі "Повага. Досвід. Перспектива" розкажуть особисто ветерани. Ці складні історії успіху щоразу захоплюють і розчулюють. Підтримка ветеранського бізнесу є ключовим напрямом діяльності Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Ми займаємось цим понад рік й нарощуємо потужності.

Ми як суспільство отримали унікальну можливість збудувати нову, надміцну державу і лише починаємо шлях. Тож зараз маємо інвестувати в ветеранів та ветеранок. Саме інвестувати, дати можливості, щоб їм не доводилось виборювати ще й власне цивільне життя.