"Гудбай, імперіє"

Мав трохи часу в дорозі, перечитав книжку Володимира Фєдоріна, ту, яка діалоги з Кахою Бендукідзе. "Гудбай, імперіє", це назва. 8 з гаком років минуло.

Трохи змінилося враження. По смисловим речам, по тих порадах та роздумах - майже нічого не змінилося. Десь класно, десь "офіс простих рішень", десь досі актуально, десь вже давно зроблено, десь вже воно outdated.

Змінилося сприйняття. Якщо б не знав, хто автори, то склалося б враження - хоча воно й так так склалося - що чергові "хороші росіяни" радять як облаштувати Україну. Так доброзичливо ніби, але із погано приховуваною зверхністю, як то кажуть, "заход зверху". Не те щоб "через губу", як ті російські економісти, яких вони там цитують до діла і не до діла (наших не цитують майже, за винятком Павла Шеремети, але мені дуже не сподобався тон, яким вони там з ним розмовляють в одному з розділів), та все одно так, із позиції "старшого брата".

Це дещо ріже око, і, на мій смак, псує книгу та ті рекомендації та поради, які в ній. Може, помиляюся, звісно, і побачив те, чого або немає, або не закладалося.

Якось раніше цього не помічав, все ж таки, війна та робота в держсекторі трохи міняють сприйняття.