Підсумки візитів Зеленського до Болгарії, Словаччини, Чехії та Туреччини

Обсяги і динаміку зовнішньої допомоги Україні визначають провідні партнери Києва, насамперед США, Велика Британія і керівні установи Європейського Союзу. Втім, становище України та надання їх політичної та матеріальної допомоги значною мірою залежать і від ступеня доброзичливості та розуміння з боку наших сусідів з числа країн Центральної Європи та Причорномор’я. 

На минулому тижні відбулися візити президента Зеленського до країн Центральної та Південно-Східної Європи – Болгарії, Словаччини, Чехії та Туреччини, до яких український лідер не приїздив з початку повномасштабної фази російсько-української війни. Хоча прийом в усіх чотирьох країнах був щирим і доброзичливим, діалог з політичним керівництвом відвіданих країн мав значні відмінності. 

Під час відвідин Болгарії діалог був вочевидь більш плідним з керівниками уряду – прем’єром Ніколаєм Денковим і віце-прем’єркою Марією Габріель (колишня єврокомісар з інновацій), аніж з президентом Руменом Радевим, який називає війну в Україні конфліктом і заперечує проти постачання зброї для ЗСУ. Принагідно Зеленський трохи прилюдно повчив болгарського президента політичній грамоті («важливо розставляти правильні акценти й називати речі своїми іменами»), після чого той запропонував обговорити певні пропозиції у приватній бесіді. 

У Празі Зеленський та прем’єр Чехії Петр Фіала обговорювали постачання озброєнь та організацію їх спільного виробництва. Чеське керівництво цілком поділяє потреби Києва в оборонних засобах, зокрема в снарядах, артилерії, бронетехніці та виробництві систем протиповітряної оборони. Глава чеського уряду повідомив, що Чехія передасть Україні додаткові ударні вертольоти, великокаліберні боєприпаси та допоможе в підготовці пілотів винищувачів F-16. 

У Братиславі президенти Зеленський та Зузана Чапутова констатували досягнення такого рівня співпраці, який зміцнює обидві країни і в безпеці, і в міжнародних справах. 

Політики країн Центральної Європи у переважній більшості висловлюють підтримку цілей безпеки України, аж до включення до складу блоку НАТО, хоча й не можуть забезпечити ухвалення такого рішення через заперечення з боку США, Німеччини та деяких інших членів альянсу. Утім, якщо Україна вистоїть у цій страшній війні, яку розв’язала росія, всі країни регіону радо долучаться до повоєнної відбудови української економіки та інфраструктури. 

Зі свого боку Зеленський доводив нашим сусідам, що перемога України стане запорукою їх надійної безпеки та стабільності. Адже якщо Київ поверне окуповані території та доб’ється справедливого миру, безпеці центральноєвропейських країн, їх кордонам, містам і населенню «більше ніколи не загрожуватимуть жодні загарбники». 

Найбільш насиченим і цікавим став візит Зеленського до Стамбула, де відбулася зустріч з президентом Ердоганом. 

Як сильний, незалежний політик Ердоган може суттєво впливати на баланс сил у регіоні. Зберігаючи діалог з москвою, турецьке керівництво претендує на роль посередника в українсько-російських переговорах і в ряді випадків опановує роль регіонального арбітра. 

До візиту Зеленського Ердоган підготував знаменний подарунок, дозволивши від’їзд до дому п’яти представників командування полку Азов, які минулого року потрапили в полон після героїчної оборони Маріуполя. 

В ході переговорів з Зеленським Ердоган висловив думку, що Україна заслуговує на членство в НАТО й запевнив Київ у підтримці її територіальної цілісності. За словами Ердогана, Туреччина докладала всіх можливих зусиль, щоб запобігти війні росії проти України, а після її початку заявила про неприйнятність цієї несправедливої агресії, яка суперечить міжнародному праву. 

Зі свого боку, Зеленський визнав особливу роль Туреччини як держави, яка може виконати унікальну роль у відновленні миру і міжнародного порядку. За словами Зеленського, під час переговорів у Стамбулі сторони «зосередилися передусім на тому, як лідерство Туреччини може допомогти відновити мир і нормальний міжнародний порядок, коли інтереси всіх націй збалансовані». 

Активна зацікавленість Ердогана схоже забезпечить продовження зернової угоди, започаткованої в липні 2022 року за посередницьких зусиль Туреччини та ООН. Протягом року зазначена угода забезпечила експорт з України бл. 33 мільйонів тонн збіжжя. Зернова ініціатива цілком відповідає інтересам Туреччини та вигідна для України. Ердоган, який прямо заявив що прагне продовження цієї ініціативи не на 3 місяці, а на 2 роки, вочевидь спроможний змусити путіна усунути штучні перешкоди для українського експорту, адже москва залежить від Туреччини в багатьох аспектах власного аграрного та нафтового експорту і транзиту. 

В умовах війни вочевидь важливе значення має налагодження військово-технічної співпраці з країнами регіону. В цьому сенсі підписання меморандумів про взаєморозуміння у сфері стратегічних галузей промисловості з Чехією та Туреччиною покращать можливості спільної розробки, виробництва та обслуговування військової техніки, а також подальшу співпрацю в умовах повоєнної розбудови економіки.