Між двома Вільнюсами

У 2013 році у Вільнюсі, на той час ще президент України Янукович, не став підписувати асоціацію з ЄС. Як ми вже дізнались потім – злякався погроз путіна.

Януковичу залишалось бути президентом кілька місяців, а Україну чекали складні випробування. Саме небажання корумпованого і повністю підконтрольного путіну Януковича рухатись в напрямку інтеграції з ЄС, стало початком кінця режиму "ПроФФесора". Це продемонструвало всьому світу, що путін намагається утримати у своєму впливі Україну.

Різного роду штампи про "розширення НАТО на Схід", "підльотний час ракет" - це всього-навсього байки, які стали активно поширюватись вже після 2014 року, як один з аргументів російської пропаганди по виправдання російської агресії.

2023 рік, знову Вільнюс, на цей раз вже саміт НАТО. Але питання стосується не економічної та політичної інтеграції з ЄС, на саміті у Вільнюсі 2023 вирішується питання безпеки України та Європи.

Зараз ми бачимо, що понад 20 країн Альянсу підтримують безальтернативний вступ України до НАТО, бо це буде означати 100% безпеку і не повторення війни. Але є позиція, зокрема, Німеччини та США, які ще шукають якийсь проміжний варіант як зробити так, щоб і Україна не вступила до НАТО, і путін більше не продовжував агресивні війни.

Так не буває. Путін будь-який результат Вільнюського саміту, який не буде 100 % гарантувати членство України в НАТО, буде сприймати своєю перемогою. А відповідно - це тільки зміцнюватиме його думку, що він ще може вийти з цієї війни переможцем.

На жаль, світові лідери так і не зрозуміли одного: путін - це гопник з пітерської підворотні, його ментальність залякати можливістю піти на будь-які дії, навіть найнеадекватніші. Так звана доктрина підвищення ставок. Але, коли він стикається перед силою, сильнішою за себе, починає пасувати та намагатись домовлятись. Так було нещодавно з заколотом Пригожина.

У Вільнюсі у 2013 році вирішилась доля України на 10 років вперед. У Вільнюсі 2023 року вирішується доля України на десятиліття. Дуже сподіваюсь, що західні політики побачили більш ніж достатньо якою є нинішня росія, росіяни, путін та його фашистський режим. Головне, щоб їм вистачило сміливості та волі сказати не тільки "Україна досі вільна та незалежна", а й ще "Україна буде в НАТО, незважаючи на бажання путіна".