Екс-прокурора одразу призначили замом начальника ДВКР СБУ

Протягом тижня у Департаменті військової контррозвідки СБУ поміняли заступника начальника. Замість Ігоря Бутрія призначено Олега Ціцака, який не має досвіду оперативної роботи.

Наскільки відомо, Цицака призначили (мобілізували) одразу на посаду заступника начальника Департаменту попри відсутність досвіду роботи у сфері національної безпеки чи проходження військової служби. Адже кар’єра Цицака здебільшого суддівсько-прокурорська, яка до того має достатньо неоднозначностей в плані доброчесності та незаангажованості. Однак усе це не завадило останньому зайняти керівну посаду в СБУ.

Приводом зміни заступника начальника ДВКР послугував ганебний випадок з викраденням та побиттям екс-ректора Національної академії СБУ Віктора Макуліна, співробітниками рівненського управління ДВКР на Закарпатті. Пригоди нападників обернулися їм кримінальним провадженням.

Попри відсутність дотичності Бутрія до інциденту, натомість наявність у компанії не лише екс-ректора, а й провладного народного депутата з подальшим публічним скандалом – керівництву СБУ довелося здійснити жертвопринесення по цій вертикалі.

Власне, говорити про професійний авторитетом Бутрія серед співробітників не доводиться, як і розцінювати його звільнення за втрату. Однак призначення людини, яка не має досвіду оперативної роботи чи позитивної репутації - крок назад. Принаймні для країни, натомість чергова можливість призначення більш лояльної до керівництва відомства і кураторів з Адміністрації особи. 

Відповідно, такий підбір кадрів на керівні посади в ДВКР СБУ від початку нинішньої фази війни, не є окремим випадком, а радше тенденцією, яка з кожним разом послаблює і без того не високий професіоналізм у відомстві, переорієнтовуючи його увагу на інше за таких умов.

У відомстві немов не зацікавлені в ефективній роботі функціональних підрозділів. Адже об’єкти, задачі і методи контррозвідувальної діяльності мають серйозну специфіку, будучи процесом іншого характеру на відміну від прокурорського нагляду чи судочинства.

Своєю чергою, кожне таке призначення негативно впливає на мотивацію та відношення до справи особового складу ДВКР. Адже виникають сумніви щодо доцільності бути доброчесним, прагнути покращувати оперативне вміння чи орієнтуватися на попередження загроз безпеці.

Замість зміни підходу у рекрутингу та підготовці кадрів, пошуку та залученні доброчесних фахівців, формування адекватних кар'єрних ліфтів - відбується подальша деградація кадрового складника функціонування Служби.

Подібні факти, як прояви протікання процесів, підтримують проблеми у Відомстві, реформу якого наші партнери визначали як умову вступу до НАТО. Попри наш поступ у долученні до євро-атлантичної системи колективної безпеки, маємо розуміти, що це питання ми маємо вирішити перш за все для власної безпеки і доброботу.

Але спершу треба перемогти у війні.