ПОВЕРНЕННЯ КРОПАЧОВА або НОВА ЕРА СТАРИХ ВУГІЛЬНИХ “СМОТРЯЩИХ”?

Реформування вугільної галузі назрівало давно, а в часи війни цей процес набуває все більш актуального значення. За часів Януковича вугільна сфера була поділена на певні сфери впливу зі своїми схемами та “смотрящим”. Нажаль, ні після Революції Гідності, ні після початку великої війни ситуація кардинально не змінилася. Налагоджені схеми так і залишились працювати, змінились лиш обличчя цих схем, які на всенародних активах формують нові бізнес-імперії.

Як зазначають медіа, одним із спадкоємців Януковича у вугільній галузі є Віталій Кропачов, який підхопив частину активів “Сім’ї” та почав обростати м’язами.

ІСТОРІЯ СХОДЖЕННЯ

Як зазначають медіа, до певного часу бізнес Кропачова у вугільній галузі зводився до кришування незаконного вуглевидобутку - "копанок". З часом він став власником низки підприємств, зокрема, вугільних компаній-логістів "Сніжненавантажтранс" і "Торезнавантажтранс", а також Торезького заводу наплавочних твердих сплавів. Інтерес до вугільної галузі в нього активізувався з перерозподілом сфер впливу після 2014 року. Саме Кропачев став власником активів, які належали раніше Олександру Януковичу.

Особливо добре справи у Віталія Кропачова пішли за часів перебування на посаді міністра енергетики України Ігоря Насалика, за часів каденції якого Віталія Кропачова не безпідставно називали «смотрящим» за вугільною галуззю.

Пишуть, що Кропачов, одержавши у фактичне підпорядкування державні шахти, ввів до ланцюга поставок вугілля від шахт до кінцевих споживачів свої підконтрольні підприємства. У разі незгоди з політикою Кропачова, керівники державних шахт одразу позбавлялися своїх посад, а ті що займали їхні місця не мали іншого виходу, як працювати за схемою «смотрящого». Так розпочалася стрімка капіталізація бізнес структур Кропачова.

Від такої роботи державні шахти позбавлялися обігових коштів на виплату заробітної плати та розвиток виробництва, у зв’язку з чим обсяги видобутку вугілля постійно зменшувались, виробниче обладнання зношувалось та виходило з ладу. Це призвело до того, що 2020 та 2021 рік в експертному середовищі все більше почали говорити про відключення світла взимку. Попри це доволі м’які зими дозволили уникнути такого розвитку подій. Але теоретично «блек-аут» українці могли відчути ще до великої війни.

ЕПІЗОД І. ШАХТА КРАСНОЛИМАНСЬКА

Захід Кропачова на шахту “Краснолиманська” відбувався поступово. Ситуація кардинально змінилася в 2014 році, коли Віктор Янукович втік із країни, а на Донбасі Росія розв’язала війну. Восени 2014 року добровольчий полк «Дніпро-1» захопив шахту. За версією командира «Дніпро-1» Юрія Берези, його підрозділ рятував шахту для держави, відбираючи контроль у менеджерів Януковича.

Закінчилося все тим, що керівництво ДП ВК «Краснолиманська» на чолі з Кисельовим в жовтні 2015 року було затримано співробітниками СБУ та взято під арешт, а менеджмент ТОВ «Краснолиманська» був вигнаний з території підприємства, а всі співробітники переведені на ДП.

Після цього і у державної, і у приватної структури встигли декілька разів змінитися формальні власники. Проте, вже з 2015 року на шахті помічали людей Віталія Кропачова. Він отримав частковий контроль та домовився з “сім’єю” Януковичів, в сфері впливу яакої знаходився цей актив. Остаточно вкорінився Кропачов на Краснолиманській в 2017 році, коли купив у колишнього нардепа-регіонала Ігоря Гуменюка контрольний пакет акцій ТОВ "Краснолиманське", що здійснює на умовах державно-приватного партнерства видобуток вугілля на шахті "Краснолиманська". Станом на 2018 рік шахта здійснювала 45% поставок вугілля для ПАТ "Центренерго".

Варто зазначити, що ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» - одне з найбільших перспективних вугледобувних підприємств України,  що належить до сфери управління Міненерго. Шахта «Краснолиманська» введена в експлуатацію 1958 року. За 62 роки на ній видобуто понад 120 млн. тонн вугілля з навантаженням до 3,34 млн. тонн на рік. Не освоєні запаси шахти складають 224 млн. тонн.

У 2003 році, на баланс ТОВ «Краснолиманське» (приватний двійник шахти), Державною службою геології та надр України було передано запаси вугілля загальним обсягом 65,4 млн. тонн (в тому числі коксівного 52 млн. тонн), із наявних на той час 353,1 млн. тонн. 13 листопада 2013 року право користування надрами ТОВ «Краснолиманське» продовжено до 2032 року.

Ці запаси були виділені таким чином, що основні запаси вугілля державного підприємства залишились заблоковані, а їх освоєння потребувало виконання комплексу прохідницьких робіт з боку ТОВ. Слід зазначити, що на баланс ТОВ «Краснолиманське» були передані запаси, які заздалегідь були розроблені ДП і мають з нею спільну технічну межу, тобто ДП були створені для ТОВ усі технічні та технологічні умови для беззбиткової виробничої діяльності.

13 травня 2005 року між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» було укладено договір № 287/05 про врегулювання економічних, технічних і правових відносин, яким було визначено, що ТОВ мало пройти 27 кілометрів гірничих виробок для забезпечення можливості відпрацювання запасів вугілля ДП в межах свого гірничого відводу. Фактично ТОВ пройшло лише 27% (4,7 км) гірничих виробок, що спричинило блокування доступу ДП до своїх власних запасів в обсязі 224 млн. тонн.

Як зазначають розслідувачі, після переходу в 2017 році права власності на ТОВ «Краснолиманське» до Кропачова (ТОВ «Укрдонінвест» та пов’язаних структур) ситуація в ДП  почала погіршуватися дуже швидко, а в останні три роки набула критичного стану, реально загрожує подальшому існуванню ДП «ВК «Краснолиманська» і може призвести до ліквідації однієї з найперспективніших державних вугільних шахт.

Станом на 2023 рік ДП «ВК «Краснолиманська», як вказують джерела в галузі, не має доступних пластів вугілля для роботи, а видобуток вугілля останні три роки не здійснюється. ДП «ВК «Краснолиманська» за допомогою своєї шахтної інфраструктури забезпечує видобуток вугілля для ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору підряду в інтересах Кропачова. При цьому виробничі витрати лягають збитками на державне підприємство, постійно зростає його заборгованість за основними показниками.

За ці роки сума загально шахтних втрат склала 11,3 млрд. грн. Інтерес Кропачова в наданні доступу ДП до його власних запасів відсутній взагалі, так як тоді ДП почне працювати на себе, а пласти Кропачова, навпаки, будуть простоювати.

Разом з тим ТОВ «Краснолиманське», як вважають наші джерела в вуглепромі, зловживаючи своїм становищем, не реагує на будь-які звернення та вимоги органу управління ДП щодо не виконання ним суттєвих умов ліцензійної угоди, договору про надання послуг та інших протокольних домовленостей, про що свідчить наступне:

• сотні одиниць технологічного та допоміжного обладнання ДП без договору оренди, фактично безкоштовно, використовується ТОВ «Краснолиманське»;
• ДПповністю підконтрольне Віталію Кропачову, а керівництво ДП, як вважають місцеві, намагається приховати факти зловживань та розтрат;
• в порушення законодавчих та нормативних актів програма ведення та розвитку гірничих робіт ДП не розробляться та не погоджується з органом управління, органами державного нагляду за охороною праці (безповоротна втрата для держави понад 200 млн. тонн вугілля та збитки на трильйони гривень);
• частина керівників і працівників ДП знаходяться в трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське». При цьому заборгованість із заробітної плати перед працівниками становила понад 30 млн. грн тощо.

Така схема роботи призвела до того, що державні активи шахти працюють на власне збагачення приватної фірми. Тільки за попередніми оцінками завдано збиток державним інтересам на суму близько 12,5 млрд. гривень.

ЕПІЗОД ІІ. ШАНТАЖ ЗБАГАЧУВАЛЬНИМИ ФАБРИКАМИ 

Вугільні шахти України працюють в невід’ємному виробничому циклі зі збагачувальними фабриками, які очищають видобуте вугілля, створюючи кінцевий продукт для споживачів.

У 2017 року контроль за основним збагачувальним фабриками Донбасу перейшов до Віталія Кропачова, а саме: «Росія» (нині «Котляревська»), «Україна» та «Комсомольська» (нині «Мирноградська»)), які Кропачов придбав у молодшого Януковича, чим фактично вивів цей актив з під удару та націоналізації в інтересах держави. Досить цікавий факт, переробні фабрики були вкрадені родиною Януковичів, а Кропачов ще й кошти за них заплатив. Януковичі при цьому в програші точно не залишились.

Особливістю цих збагачувальних фабрик є те, що від їх роботи та бажання співпрацювати з державними шахтами залежить можливість відвантаження вугілля. Єдиним підприємством Донбасу, яке не залежить від збагачувальних фабрик Кропачова є ДП «Добропіллявугілля-видобуток».

В фактичне управління Кропачова також потрапила збагачувальна фабрика, яка є невід’ємною частиною виробничого циклу ДП «ВК «Краснолиманська». На сьогоднішній день, як кажуть джерела, виробничі потужності фабрики виведені з робочого стану. Збагачувальна фабрика забезпечувала збагачення всього вугілля, що видобувається на шахті, а також надавала цю послугу іншим державним підприємствам вугледобувного регіону (ДП «Мирноградвугілля», ДП «Селидіввугілля» та ін.).

Чи не є приведення у неробочий стан збагачувальної фабрики на ДП «ВК «Краснолиманська» свого роду усуненням конкурента, оскільки Кропачов володіє власними фабриками, які ставлять в залежність інші підприємства вугільної галузі регіону?

На сьогоднішній день, вугілля збагачується на ЦЗФ «Мирноградська», яка також належить Кропачову, перебуває в стані банкрутства та є однією з трьох фабрик, придбаних у Януковича-молодшого (ще «Україна» та “Котляревська”). Крім того, частина обладнання державної збагачувальної фабрики Краснолиманської незаконно вивезено на ЦЗФ «Мирноградська».

ЕПІЗОД ІІІ. НОВІ СХЕМИ КРОПАЧЕВА

Після виборів 2019 року здавалося, що зі схемами Кропачова буде покінчено. Надію вселяли численні кримінальні провадження, які стосувалися його підприємств та були пов’язані з розкраданням державного майна, ухиленням від сплати податків, зловживання службовим становищем тощо.

Однак, як вважають наші джерела, користуючись покровительством високих посадових осіб в Офісі Президента, Кропачов стабілізував свої справи та знову почав експансію на державні вугледобувні підприємства.

У вересні 2022 року Східний апеляційний господарський суд зобов’язав ДП «ВК «Краснолиманська» відшкодувати збитки (упущену вигоду) в сумі 1,11 мдрд грн фірмі ТОВ «Краснолиманське» Кропачова.

Також, стало відомо, що в орбіту інтересів Кропачова потрапило ДП «Мирноградвугілля», на яке за допомогою своїх покровителів Кропачов просуває свого керівника.

Такий стан справ йде в розріз з державними інтересами та не влаштовує шахтарські колективи, які розуміють, що право на працю та завтрашній день після роботи Кропачова можуть просто зникнути.

23 травня 2023 року ТОВ «Краснолиманське» Кропачова придбало пласти потужністю 0,7-0,8 м., з низькими золою (Аd = 2,2-6,0%) та сіркою (Std =0,6-1,4%), про що свідчить виданий Держгеонадрами спецдозвіл від 23.05.2023 року № 6707.

Отже, так само як і на ДП «Краснолиманська» у Кропачова на полях Мирнограда є свої пласти. Однак, сам він їх освоювати не може. Для цього згодиться ДП, яке володіє всією шахтною інфраструктурою, яку вже не треба будувати та буде змушене працювати на Кропачова.

Листом від 25 травня 2023 року № 105/1 ТОВ «Краснолиманське» вже звернулося до Міністерства енергетики про необхідність розробки концепції спільної діяльності між ним та ДП «Мирноградвугілля», на балансі якого знаходиться майже 100 млн. тонн вугілля в межах гірничого відводу шахти «Капітальна» Мирноградвугілля (не зрозуміло, чому не були передані ці запаси на баланс ДП).

Враховуючи попередній "досвід" співпраці ДП «ВК «Краснолиманська» з ТОВ Кропачова, можна очікувати такий самий результат в даному випадку. Чи не буде знищуватися наступне потужне державне вугледобувне підприємство?

Про свою незгоду з присутністю Кропачова на Мирноградвугілля вже висловили й шахтарі, надіславши відповідне звернення міністрові енергетики Герману Галущенку.

ЕПІЗОД IV. НАСТУП КРОПАЧОВА НА «ЦЕНТРЕНЕРГО»

Не оминули інтереси Кропачова і ПАТ «Центренерго», яке у загальному обсязі виробництва електроенергії України має частку близько 8 %, в структурі теплової генерації — близько 18 %. Це підприємство відіграє істотну роль у підтримці та регулювання енергобалансу країни, забезпечує стабільність роботи енергосистеми та запобігає віяловим відключенням світла.

В плани Кропачова щодо ПАТ «Центренерго» входило повне заволодіння цим державним активом. Нащастя Фондом державного майна України було відмінено процедуру приватизації та залишено цей актив державі.

Однак, Кропачов не полишив спроб встановлення контролю над “Центренерго”. У вересні 2019 року одна з компаній Кропачова ТОВ «Укрдонінвест Трейдінг» заявило до ПАТ «Центренерго» позов про стягнення грошових коштів загальним розміром 1.4 млрд. грн.

При цьому з заявлених 1,4 млрд. грн. Кропачов хотів стягнути 717 млн. грн. у вигляді штрафу за непоставлене вугілля, тобто «за повітря».

В 2021-2022 році та на початку поточного року ПАТ «Центренерго» в судах чомусь досить легко програє структурам Кропачова, а він отримує рішення суду про погашення перед ними боргу сумарно на 1,6 млрд. грн., що реально загрожувало банкрутством ПАТ. 

Ситуацію вдалося змінити лише після призначення в червні 2023 року нового керівництва ПАТ «Центренерго». 21 червня 2023 року у Верховному Суді вдалося відстояти інтереси підприємства та скасувати рішення нижчих інстанцій. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що «Укрдонінвест Трейдінг» не підтвердив наявність у нього усього обсягу так званого «віртуального» вугілля, за яке стягувались 717 млн. грн.

На сьогоднішній, день не зрозуміло, чому в договорі з підприємством Кропачова з’явився такий шалений штраф. Можна припустити, що посадові особи ТОВ «Укрдонінвест Трейдінг» у змові з тодішнім керівництвом ПАТ «Центренерго» внесли такі штрафні санкції до договору, щоб згодом претендувати на «віртуальні» 717 млн. грн?

ЕПІЗОД V. КОЛИ Ж НАСТУПАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ? 

Схоже що бізнес структури Кропачова вже давно отримують прибутки за рахунок збитків державного сектору економіки. Зокрема, Вищим антикорупційним судом розглядається кримінальне провадження № 42017000000000518 від 24.02.2017, за обвинуваченням восьми осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України.

В ході проведення НАБУ досудового слідства встановлено, що впродовж 2016-2018 років група осіб організувала схему, в результаті якої фактично встановила контроль за державними закупівлями трьох ДП «Селидіввугілля», «Мирноградвугілля» та «Шахтоуправління Південнодонбаське №1». Йдеться про весь ланцюг – від моніторингу потреб держпідприємств у закупівлях, формування умов тендерів, комунікації з потенційними постачальниками до визначення очікуваної вартості закупівлі, переможця тендерів та контролю за розрахунками з ним.

В 2020 році НАБУ оголошувало в розшук голову тендерного комітету ДП «Мирноградвугілля» Ігоря Шмигуля у кримінальному провадженні про завдання 51,17 млн грн збитків трьом вугледобувним держпідприємствам, так званій справі вугільного бізнесмена Віталія Кропачова.

Бюро економічної безпеки України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021050000000149 від 07.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України. В межах вказаного провадження розслідується діяльність ТОВ «Краснолиманське».

Національна поліція України розслідує причетність ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» та ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» до схем з розкрадання коштів підприємствами вугільної галузі при закупівлі шахтного обладнання в межах кримінального провадження № 42017000000002724 від 23 серпня 2017 року за ознаками можливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Все це тяжкі та особливо тяжкі злочини, які нанесли шкоду державним інтересам на десятки мільярдів гривень.

Але де ж результат? 

Можливо, вже настав час правоохоронним та іншим державним органам дати оцінку наслідкам такої роботи і в умовах війни захистити інтереси України, а не інтереси одного олігарха?

Все вище наведене свідчить про те, що не вжиття відповідними державними органами термінових заходів для недопущення такого розвитку подій, особливо під час військової агресії росії, може призвести до втрати низки потужних державних підприємств паливно-енергетичного комплексу та несе пряму загрозу енергетичній безпеці України.