"ГОЛОД" АБО ПІДСТУПИ ПУТІНА: РФ ЗМУСИЛА ВІРМЕН КАРАБАХА ВІДМОВИТИСЯ ВІД ЇЖІ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Після заяви ЄС про відкриття додаткової дороги для доставки до вірменського анклаву азербайджанського Карабаху гуманітарних вантажів, проросійські сепаратисти заблокували цей маршрут. Путін прагне заморожування вірмено-азербайджанського конфлікту за сценарієм Донбасу, Південної Осетії та Придністров'я. Тільки так він здатний зберегти свої позиції, включаючи військову присутність, на Південному Кавказі та у Східній Європі. Саме тому реальними медіаторами у переговорному процесі між Вірменією та Азербайджаном виступають ЄС та США. Укладання мирної угоди позбавить Путіна позицій на Південному Кавказі та сприятиме остаточній переорієнтації Єревана на Захід.

Глава Євроради Шарль Мішель, за підсумками зустрічі з лідерами Азербайджану та Вірменії у Брюсселі, заявив про намір Баку налагодити через місто Агдам постачання гуманітарних вантажів до вірменського анклаву азербайджанського Карабаху.

Після відновлення азербайджанського суверенітету над Карабахом восени 2020 року зв'язок вірменського анклаву з Вірменією здійснюється Лачинською дорогою, яку контролює російський військовий контингент. Ця магістраль веде до адміністративного центру анклаву - міста Ханкенді, яке вірмени називають Степанакерт. Незважаючи на вільне переміщення цим маршрутом транспорту та гуманітарних вантажів, керівництво сепаратистів з грудня 2022 року стверджує, що "в Арцаху голод і гуманітарна катастрофа".

У відповідь на заяву Мішеля про готовність Азербайджану відкрити додатковий маршрут для гуманітарних вантажів, представники проросійського руху "Фронт безпеки та розвитку Арцаху" 18 липня перекрили дорогу через Агдам до Ханкенді бетонними блоками. В умовах реального голоду ситуація, коли "жертва" відмовляється від продовольства і перегороджує дорогу лише тому, що допомога приходить тим маршрутом, який їй не подобається, немислима.

Для сепаратистського керівництва в Ханкенді принциповим є використання саме Лачинської дороги, яка контролюється військовим контингентом РФ.

За офіційними даними Баку, цей шлях використовується для "ротації особового складу армії, перекидання зброї та боєприпасів, проникнення терористів".

Наочною демонстрацією відсутності голоду у вірменському анклаві стало розслідування українського депутата Володимира Крейденка. Він організував замовлення м'ясних та рибних страв, сирів, тортів для кількох корпоративів у Ханкенді і не отримав жодної відмови. Водночас одне з найбільших болгарських видань Fakti зазначало: "У карабахському регіоні немає не лише "блокади, а й "голоду", хоч би як стверджувала протилежне пропаганда прокремлівського режиму". Це пізніше визнав і депутат правлячої партії Вірменії Ширак Торосян: "В Арцаху немає голоду, не потрібно згущувати фарби". Очевидно, ситуація в Ханкенді була і залишається далекою від критичної.

Видання Fakti невипадково говорить про "прокремлівський режим" Карабаха. Перекриття дороги Агдам-Ханкенді організував "Фронт безпеки та розвитку Арцаха", створений емісаром Путіна, екс-керівником "Арцаха" Рубеном Варданяном. Варто зазначити, що Служба безпеки України ініціювала внесення Варданяна до бази співучасників російської агресії – до "Миротворця". Мотиви Варданяна пояснюють журналісти канадського аналітичного видання Geopolitical Monitor: "Кремль відправив Варданяна в Карабах, бо боявся успіху ЄС у укладанні мирного договору" між Вірменією та Азербайджаном.

Те, що Москва прагне дестабілізації Південного Кавказу, як вона робила це в Україні, Грузії та Молдові, відзначали багато міжнародних ЗМІ.

Американська газета The Washington Times писала: "Російський режим маніпулює вірменською меншістю в азербайджанському Карабаху, щоб розпалити етнічні конфлікти на Південному Кавказі… Цей сценарій нагадує інші суперечки, які Кремль сфабрикував у Грузії, Молдові чи Україні, щоб зберегти свою сферу імперського впливу".

"Кризи, які Москва послідовно створює у Придністров'ї, Карабаху, Абхазії та Південній Осетії, Криму та Донбасі, — це спосіб, яким Росія приносить справжній "голод та розруху" на пострадянський простір", - пишуть болгарські журналісти видання Fakti.

"З огляду на конфлікти Росії, які все ще тривають, через маріонеткові території в багатьох частинах колишнього Радянського Союзу,у таких як Абхазія, Південна Осетія і Донбас, Москва продовжує діяти за тим же сценарієм. Карабах є підходящою метою для такої операції", - пояснює видання EuReporter.

Подібне бачення публікує і Цензор: "Путін у своїх цілях використовує вірменських сепаратистів-маріонеток у Карабаху, як він це робив з осетинами та абхазами в Грузії та прихильниками "Русского мира" в Криму та Донбасі".

"Це дозволяє Москві зберігати військову присутність на Південному Кавказі, як і в регіоні Південна Осетія, що відколовся від Грузії, або в контрольованих Росією східних районах Молдови", - пояснює мотиви РФ румунський Newsweek.

Така політика РФ призвела до того, що вірменські сепаратисти в Карабаху виступають за безстрокове перебування в регіоні російського військового контингенту та проведення референдуму щодо приєднання до РФ. "В Арцаху має бути проведений референдум за одним з питань порядку денного, яке стосується приєднання до Росії, як Криму вісім років тому", - заявляв ще у березні минулого року Арташес Гегамян – колишній голова делегації Національних зборів Вірменії у Парламентській Асамблеї ОБСЄ.

Тоді ж у Карабаху пройшла акція зі збору підписів на підтримку входження до складу Росії. Кульмінацією став заклик полковника запасу Айка Наапетяна звернутися до російського посольства за громадянством: "Таким чином ми маємо невизнану, але цілком реальну територію, заселену громадянами РФ. Так що Росії дається не лише моральне, а й юридичне право втручатися у процес".

Важливо пам'ятати, що згідно з тристоронньою заявою глав РФ, Азербайджану та Вірменії зробленої ще у травні 2020 року, якщо у травні 2025 року жодна із сторін не вимагатиме виведення військ РФ з Карабаху, то термін їхнього перебування подовжиться ще на 5 років.

Чим ближче травень 2025-го, тим вище зацікавленість Кремля посилювати тиск на своїх проксі в Карабаху і перешкоджати мирній угоді між Баку та Єреваном.

На відміну від Москви, яка позиціонує себе "головним посередником" у вірмено-азербайджанському врегулюванні, але робить все для його заморожування, ЄС справді зацікавлений у досягненні миру. Насамперед це пов'язано з відкриттям регіональних транспортних маршрутів, особливо Зангезурського коридору. "З його відкриттям Євросоюз отримає прямий транспортний маршрут до Китаю в обхід Росії через Туреччину, Азербайджан, Каспійське море та Середню Азію", - зазначало велике молдавське видання Stiri напередодні Кишинівського саміту Європейської політичної Спільноти.

"Азербайджан має потенціал стати ключовим енергетичним партнером ЄС, який може допомогти компенсувати втрату російського викопного палива", – повідомляв тоді ж чеський партнер американського CNN.

Перехоплення ініціативи Євросоюзом та США у переговорному процесі між Баку та Єреваном з подальшим досягненням реального успіху позбавить Путіна позицій на Південному Кавказі. Це ж сприятиме остаточній переорієнтації Вірменії на захід. У свою чергу, якнайшвидша інтеграція вірмен Карабаха в Азербайджан заблокує для РФ можливість маніпулювати ними у своїх геополітичних цілях.