Грошова допомога - що є і що можливе

На межі.

Скільки коштує життя людини?

Скільки коштує життя солдата у час війни?

У питанні одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих два аспекти: складний і простий.

Складний - морально-етичний. Фінансовий - простий.

Ніби то простий.

У перші дні Великої Визвольної війни Кабмін шиироким жестом визначив розмір одноразвої грошової допомоги родичам загиблих у розмірі 16 млн грн. Як урядовці (і президент з його Офісом - без них це рішення навряд чи обійшлося) уявляли собі цю суму, від чого відштовхувалися - не відомо.

Може, вони, як і багато хто із громадян, вважали війну тимчасовим непорозумінням? Або - неприємністю, яка швидко минеться?

У цій сумі - широкий жест. Нвіть щось показне є, піжонське - мовляв, ось як ми цінуємо життя людини! Помислити, що війна буде довгою, а втрати - великими, виявилося не до снаги. Або ж урядовці, як і прості люди, проганяли від себе такі думки. Бо заглянути в обличчя реальності - це дискомфорт. Це - страшно.

Станом на 30 липня Генштаб ЗСУ оцінює безповоротні втрати ворога приблизно у 245 700 осіб. Висока цифра. Вона означає, що перший склад армії незаконної, неспрововкованої агресії вже мав би спочити у землі. А якщо додати до неї поранених, пропалих безвісти, полонених, збожеволілих у прямому сенсі, то росія мала б втратити три свої армії.

Приємно думати, що так багато ворогів покарані за агресію. Але ця цифра обтяжена і смутком за нашими загиблими. Бо це не мультик чи комп'ютерна гра, у якій гинуть тільки вороги.

Не ставлячи під сумнів цифру загиблих від нашого Генштабу, припустимо, що наших гине п'ята частина від числа загиблих у противника. Це - 49 140 життів. Майже 50 тисяч.

Наші втрати не можуть бути геть малими, оскільки Сили оборони на різних етапах здійснюють наступальні дії. А у наступі втрати більші, ніж в обороні. Під час оборони ми несемо також суттєві втрати. Бо від першого дня воюємо в умовах переваги противника у артилерії, в авіації, танках і броньованих машинах, БпЛА.

Перевага противника в авіації у десять-п'ятнадцять разів. В артилерії - менше. Але вона, фактично, більша через безліміт у агресорів щодо боєкомплекту. Безліміт, про який ми можемо лише мріяти в обороні та навіть при наступі.

Отже, сума одноразових виплат має становити 737 100 млн грн.

737 мільярдів - це майже трильйон.

Валовий внутрішній продукт України за 2022 рік - 5 191 028 млн грн. Тобто ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави лише у 7 разів більша за суму одноразових виплат.

Кошти неможливо напряму вийняти з ВВП. Кошти беруться з державного бюджету. Видатки державного бюджету на 2023 рік - 2 трильйони 640 мільярдів грн. Тобто самі лише одноразові виплати мали б становити 28% від річного бюджету видатків на усі статті. Це при тому, що і доходів не вистачає. Видатки перевищують доходи бюджету. Дефіцит бюджету під час війни 20%.

Уряд на початку цього року, видно, порахувавши ціну свого широкого жесту, офіційно розбив одноразову виплату на частини. Тепер перша виплата становить 3 млн грн, решта - розбивається на роки. Кабмін, так би мовити, запідозрив, що утнув у лютому 2022 щось не те. Але піти далі і переглянути суму виплати духу не вистачило. Може, політичної волі, може завбачливості - чогось явно забракло.

Тепер ми маємо дефіцитний бюджет, економіку, яка обвалилася, і величезні зобов'язання перед громадянами, чиї родичі віддали країні найдорожче - життя.

Держава значною мірою живе за рахунок іноземної допомоги - кредитів чи безоплатної допомоги.

Виходить, що виплати, лягають і на іноземних платників податків. Бо економіка - це сполучені посудини. Тут все пов'язано. І якщо ми робимо вигляд, що економіка сповільнює падіння чи навіть подає причини для оптимізму, це не відміняє решту картини.

Таким чином, фінансове питання просте: грошей нема і у найближчі роки не буде.

Моральні роздоріжжя: одноразова виплата велика чи ні? Як виміряти біль втрати найближчої людини? Чи можуть гроші компенсувати цей біль? І скільки треба грошей для цієї компенсації?

Більшість тих, хто втратив найближчих людей на війні, думаю, відмовилася б від усіх грошей світу за можливість повернути життя своєму рідному. Життя людини безцінне. Мільйон компенсації чи мільярд - у цьому сенсі байдуже.

Не знаю людей, які б йшли на війну з метою забезпечити своїй сім'ї добробут ціною власної смерті. Це там, на болотах тішаться убогим "Калинам" і роблять із грошей культ. Ми ж розуміємо, що повернути людину не можна - ні за мільйон, ні за мільярд.

То що ж ми тоді рахуємо? Можна, звісно, уявити, що 16 мільйонів - це 16 квартир у обласних центрах. Або можливість вивчитися двом дітям у найкращих університетах світу.

Раз вже на те пішло, то багато це чи мало? Ви як думаєте?

Є ще один нюанс. Родичі загиблих в АТО/ООС отримували 609 тис. грн. Це 500-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Що виходить: життя воїна АТО вартує в очах держави менше, ніж життя загиблого під час повномасштабного вторгнення? Подібним чином, надбавки до пенсії також менші.

Я би посперечався з цим. Люди, які стали на захист країни під час АТО/ООС першими збагнули загрозу країні. Вони стали на захист України, коли для багатьох війна була ще далекою. Коли не тільки у світі, але й в Україні багато хто не розумів, що це - Російсько-Українська війна, а не якась там "українська криза" чи заколот сепаратистів. І багато хто йшов в АТО, як і зараз, не маючи бойового досвіду.

Є емоційні речі, які розділяють родичів загиблих в АТО і родичів теперішніх наших втрат. Чому ще й фінанси мають бути серед того, що робить різницю і розділяє?

Внаслідок війни в країні будуть сотні тисяч поранених і морально травмованих людей - цивільних і військових. Їм теж може знадобитися медична, вона ж - фінансова підтримка від держави. І навіть зараз, військові у строю - декого виведено за штат з мізерними виплатами. Багато хто, щоб повернутися до строю, потребує тривалої і коштовної реабілітації.

А ще ж буде Перемога і буде епоха Після війни. Можна здогадатися, що наша небагата держава якось відзначатиме ветеранів. Десь фінансово, а здебільшого, як це у нас прийнято, пільгами Пільгами, за які ветеранам ще будуть сичати у спину. А зрештою, ці пільги також коштуватимуть грошей! Де на все взяти кошти?

Що робити? Не питайте мене. Уряд зробив несміливий крок до того, щоб хоч якось відреагувати на це питання. Ці три мільйони першої черги одноразової виплати вже є якимось орієнтиром. Панове влада, не будьте ханжами та боягузами, яким не хочеться визнавати власну недалекоглядність.

Сподіваюся, українці не перечубляться навколо цього питання. Хоча це такий важливий спорт у наших краях - чубитися між собою.

Володимир КУХАР, Офіцер ЗСУ, голова ГО "Українська альтернатива"