Керівництво найбільшого виробника ростанків “Уралвагонзавод” залишається поза санкціями - НАКО

Керівництво російського танкового концерну “Уралвагонзавод” та підприємств концерну не знаходиться під міжнародними санкціями. Концерн виготовляє танки, зокрема сучасний російський танк Т-90М “Прорив”, броньовані машини “Вітязь”, важкі вогнеметні системи “Солнцепек” тощо.

Про це повідомляє Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) з посиланням на портал НАЗК “Війна і санкції”, реєстр санкцій “OpenSanctions” та санкційні списки країн.

Концерн “Уралвагонзавод” – єдиний концерн з виробництва танків в Росії, до якого входять десятки підприємств. “Уралвагонзавод” потрапив до санкційних списків ЄС та США ще у 2014 році після перших актів агресії на суверенітет України. 

А після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році санкційні списки доповнювалися іншими країнами G7. Наразі “Уралвагонзавод” знаходиться під санкціями у США, Великій Британії, Європейському Союзі, Україні та решті країн-партнерів. 

Найбільш активні компанії концерну, про які зараз регулярно згадують російські медіа в контексті нових поставок озброєння російській армії, частково також потрапили у західні санкційні списки. Машинобудівна компанія “Вітязь”, яка виготовляє броньовані машини-всюдиходи, з грудня 2022 знаходиться у списках ЄС, з липня 2023 року – у списку США. Конструкторське Бюро “Омсктрансмаш”, що виготовляє танки, з 2022 року знаходиться під санкціями ЄС та України, а Челябінський тракторний завод, що виготовляє двигуни для танків, – під санкціями України.

Натомість індивідуальні санкції до директорів військових заводів майже не застосовують. Директор концерну “Уралвагонзавод” Александр Потапов опинився під санкціями у Великій Британії та Україні, а директор компанії “Вітязь” Ірек Арсланов – під українськими санкціями. Решта топменеджменту танкового концерну та підприємств поки уникли санкцій. 

Зокрема, Україна не санкціонувала виконавчого директора “Уралвагонзаводу” Владіміра Рощупкіна, директора з виробництва концерну Павла Слободяника, директора з особливих доручень концерну Ігоря Мєшкова, директора Челябінського тракторного заводу Андрєя Водоп’янова, директора “Омсктрансмашу” Васілія Ковалева.

Раніше медіа повідомляли про те, що “Уралвагонзавод” зараз спрямовує всі ресурси на виробництво танків для війни в Україні, а не продукції цивільного призначення.

Західні партнери вже другий рік продовжують розширювати санкційні списки і додавати російських посадовців, пропагандистів, директорів заводів та компаній, що працюють на державний апарат. Індивідуальні санкції полягають у заморожені активів, обмеженні на в’їзд до країн, проведенні будь-яких операцій з підсанкційними особами. Санкції проти компаній ускладнюють їхні торговельні операції через заборону співпрацювати з цими компаніями.

У США за розширення санкційних списків відповідає Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів (OFAC), у Великій Британії – Управління закордонних справ, співдружності та розвитку, у ЄС – Європейська Комісія та Рада Європейського Союзу. Саме ці органи можуть додати цих осіб у санкційні списки, проте медіа та громадським організаціями необхідно акцентувати уваги на проблемі. Існують також інструменти, якими можна напряму повідомити органам влади про необхідність запровадження санкцій – наприклад, через EU Sanctions Whistleblower Tool. 

В Україні санкції запроваджує Рада національної безпеки і оборони України, а ініціювати санкції може Міжвідомча робоча група з питань реалізації санкційної політики. У свою чергу, українське Міністерство зовнішніх справ відповідальне за співпрацю із західними партнерами у санкційній тематиці, часто вимагає розширення західних санкційних списків, а тому може додати у пропозиції і керівництво російського танкового концерну “Уралвагонзавод”. 

Роман Стеблівський, аналітик StateWatch у рамках проєкту НАКО