На чиєму боці Ватикан?

Те, що Святий Престол не допомагає Росії, на жаль, зовсім не означає, що Україна отримує від Ватикану всю необхідну допомогу, яка справді нам дуже потрібна.

Папа Римський Франциск майже від самого свого обрання на посаду робив гучні заяви, які провокували серйозні суспільні дискусії. Втім, переважна більшість українців ідентифікують себе як православні християни, тому, ймовірно, частина обговорень просто пройшла повз нашу державу. Натомість через повномасштабне російське вторгнення все змінилося. З одного боку, Україна потребує якомога ширшої дипломатичної й політичної підтримки урядів держав світу, а з іншого — важливим є співпереживання українському горя з боку громадян цих країн. Бо, хоч би як цинічно це звучало, політики озираються на виборців. І в цьому випадку Ватикан як центр католицизму нам би дуже допоміг, адже у світі понад 1,3 млрд католиків.

Утім, чомусь не все так однозначно. Можливо, ви пам’ятаєте, що ще у квітні 2022 року, перед Великоднем, в Римі відбулася традиційна хресна хода під головуванням Папи Франциска. Тоді хрест разом несли українка та росіянка, які тривалий час живуть в Італії. На думку Ватикану, це мало символізувати примирення народів, яке, вочевидь, не могло відбутись після всіх вчинених російських звірств, вчинених під час повномасштабного вторгнення. Примітно й те, й у 2023 році історія “з поєднанням України та Росії” ледь не повторилася.

І все ж теза про примирення стала для Святого Престолу однією з центральних. Як відомо, Ватикан навіть започаткував власну мирну ініціативу. Так, на початку червня 2023 року Володимир Зеленський зустрічався зі спеціальним представником Папи Римського Франциска — кардиналом Маттео Дзуппі — у Києві, а наприкінці того ж місяця Дзуппі приймали у Москві. Втім, ні Владімір Путін, ні Сєргєй Лавров посланника Папи так і не прийняли, а на зустріч послали помічника Путіна Юрія Ушакова, дитячу омбудсменку РФ, причетну до викрадення українських дітей Марію Львову-Бєлову та патріарха Кіріла. Здавалося, це добрий знак для України: можливо, зустріч Володимира Зеленського та Франциска у Римі дала результат. 

Як бачимо, ні, бо на початку серпня Папа Римський запропонував шукати творчі шляхи для припинення війни в Україні та фактично повторив тези російської пропаганди, заявивши “про інвестиції у зброю, а не в майбутнє молоді". Прикметно, що саме на зустрічі з російською молоддю Папа Франциск зробив чи не найбільш скандальну заяву: “Ніколи не забувайте про спадщину. Ви — нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини II, тієї імперії — великої, освіченої, великої культури та великої людяності”. 

Не зовсім зрозуміло про які саме чесноти говорив понтифік, бо достеменно відомо, що за наказом Петро I був зруйнований та вирізаний Батурин, а Катерина II видала маніфест про ліквідацію Запорозької Січі. Та цілком зрозуміло, що такі пропагандистські заяви Папи Римського викликали схвалення російських посадовців, зокрема представниці кремлівського МЗС Марії Захарової. І хоча офіційний Ватикан намагався "відбілити" слова Папи про "велику Росію", реверанс у бік Кремля все ж зробили. Як казали древні римляни, “Dixi”.

На цих песимістичних нотах не хочеться робити жодних висновків, адже дипломатична боротьба триває. Будемо сподіватися, що Ватикан врешті зрозуміє важливість української перемоги й перестане тиражувати російські імперіалістичні міфи.