Як Україна виконує вимоги на вступ до ЄС. Частина перша

Жовтень має стати для України першим великим екзаменом з інтеграції до Європейського Союзу. Ми вже отримували доволі позитивні усні висновки, однак за місяць Європейська комісія має надати ґрунтовний зміст щодо виконаної роботи. А вже у грудні влада планує розпочати переговори про вступ України до ЄС.

Скажу відверто: за ці півтора року, що ми отримали статус країни-кандидата, було чимало хороших змін всередині держави. Не без негативу, однак у цьому матеріалу я хотів би зосередитися на тих напрямках, де ми зробили правильні кроки.

Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів КСУ

У цьому пункті також ідеться про процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. І наразі можна засвідчити, що ми виконали цю рекомендацію. Хоча починалося все непросто.

13 грудня 2022 року ВР прийняла законопроєкт щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах. Однак вже за кілька днів Венеційська комісія постановила, що в прийнятому законі є недоліки. Відтак, комісія рекомендувала збільшити склад відбіркової комісії (Дорадчої групи експертів), щоб додати сьомого члена за квотою міжнародних партнерів (4 особи мають призначатися за міжнародною квотою) та зазначила, що рішення відбіркової комісії повинні мати обов’язковий характер щодо оцінювання доброчесності і професійності кандидатів. А дорадча група експертів зможе відсіювати кандидатів на посаду суддів КСУ.

Верховна Рада частково прийняла ці зауваження, підтримала проєкт закону в першому читанні, отримала ще один висновок від Венеційки та невдовзі підтримала законопроєкт в цілому. 20 серпня він набрав чинності. У підсумку Дорадча група експертів складається з 6 осіб, у склад якої входять представники президента, Верховної Ради, Ради суддів України, Венеційської комісії та двох іноземних експертів. Вирішальний голос у Дорадчій групі експертів матимуть іноземці.

Процес формування складу ДГЕ вже триває. МЗС звернулося з відповідними листами до міжнародних організацій, щоб вони подали кандидатури до Дорадчої групи експертів. А Рада суддів України 18 вересня 2023 року розгляне питання призначення по своїй квоті строком на 6 років члена ДГЕ для обрання суддів КСУ.

Виходить, що цей пункт ми фактично виконали.

Завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени ВРП та відбір кандидатів до ВККС

Старт судової реформи та повномасштабна війна дещо загальмували процеси формування наших органів судового врядування. Значна частина ВРП добровільно залишила свої посади, побоюючись перевірок, що породило брак її членів.

Однак 11-12 січня 2023 року під час XІХ позачергового з’їзду суддів України шляхом таємного голосування було обрано ще вісьмох членів Вищої ради правосуддя. Попри те, що не всі кандидати ідеально підходили на свої посади за ознакою доброчесності, ми все ж можемо засвідчити: робота ВРП на чолі з Григорієм Усиком — розблокована.

Відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів є також не менш важливою складовою до максимально прозорої роботи нашої Феміди. У липні 2022-го було оголошено конкурс на добір кандидатів до ВККС, За січень-лютий було проведено співбесіди з потенційними кандидатами (вони відкриті і транслювалися на ютуб-каналі), де відібрали 32 особи. З-поміж них ВРП обрала 16 найбільш гідних, які й сформували новий склад ВККС.

Формування всіх органів суддівського врядування — повністю завершене. Рекомендація ЄС виконана. Простежимо тепер за якістю роботи цих структур.

Призначення керівників САП та НАБУ, забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків, посилення боротьби з корупцією на найвищому рівні

Щодо голів НАБУ та САП усе зрозуміло: ми давно вже мали призначити голів ключових антикорупційних структур. 28 липня 2022 року Генеральний прокурор України Андрій Костін затвердив на посаді переможця конкурсу на керівника САП Олександра Клименка. Наразі ми бачимо вже результати ефективної роботи.

Семен Кривонос став директором НАБУ лише в березні цього року за призначенням Кабінету Міністрів. Ми могли би і мали би зробити це раніше, однак головне те, що врешті НАБУ, САП та ВАКС одним спільним кулаком б’ють по корупційних схемах, а ми регулярно дізнаємося про викриття масштабних справ. Махінації з одеським аеропортом, кейси ексголови Верховного суду Князєва та народних депутатів… Усе це і не тільки стало можливим лише завдяки тому, що в нас створена хороша антикорупційна база. І нарешті усі відомства отримали своїх голів. Тобто, тут ми із завданням від ЄС повністю впоралися.

Водночас не все так просто із належною динамікою судових справ та боротьбою з корупцією на топ-рівні. 23 червня 2023 року Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї представив проміжний звіт про виконання Україною кандидатських критеріїв. Щодо боротьби з корупцією Комісар відмітив лише "певний прогрес" та наголосив, що треба зробити ще кілька системних кроків. Зокрема відновити електронне декларування для державних службовців.

Однак наразі доля законопроєкту про відновлення декларування вам відома: Рада його підтримала, але без тієї самої правки про відкриті реєстри, що фактично дозволяє недоброчесним чиновникам не показувати суспільству своїх статків, зокрема тих, що з’явилися з 24 лютого 2022 року. Окремі політики дуже палко виступали за декларування, але коли справа дійшла до відкритості перед суспільством — знайшлися недалекоглядні аргументи проти цього. Буцімто пов’язані з безпекою.

Я переконаний, що все це лише замилювання очей, а ми мусимо декларуватися відкрито. Вдячний активісту та воїну "Вовків Да Вінчі" Олександру Ябчанці за петицію до президента, яка набрала вже понад 83.000 підписів. Такий гучний розголос просто не залишив шансів для маневру в офісі президента, тож Володимир Зеленський ветував цей закон і відправив Раді назад із правками. Головна з них — відкриті реєстри.

І я не вірю, що на найближчому засіданні не назбирається 226 голосів ЗА. За умов відкритого декларування можна буде вважати, що цей пункт ми виконали повністю.

Ярослав Юрчишин