Я не шкодую про те, що обрав такий шлях

Про це важко писати, але внаслідок поранення у свої 28 я втратив обидві руки.

Чи шкодую я зараз про те, що обрав такий шлях?

Ні.

У день, коли почалось повномасштабне вторгнення я був закордоном.

Я сів у нічний автобус, попросив рідних і друзів молитись за мене, і прибувши до України, відправився у військкомат.

Я не мав жодного військового досвіду, але знав - я потрібен своєму народу.

Зараз підтримка потрібна мені.

До мене по трохи повернувся зір, потрохи загоюються рани, але тепер доведеться вчитись жити без рук.

Я знаю, життя не закінчилось,

починається новий важкий його етап,

і воно вже ніколи не буде таким, як було.

Маю надію отримати якісне протезування, та своєчасну реабілітацію.

Буду вдячний за вашу допомогу, без якої мені не обійтись:

4149 6090 1134 8499

Володимир Симанишин

Посилання на банку

https://send.monobank.ua/jar/AJqeUPHdZv

Нехай Господь благословить усіх вас

і збереже нашу Україну.