Як запобігти корупції під час мобілізації?
Нещодавно воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжили ще на 90 діб – до 15 листопада 2023 року. І це вже восьме продовження терміну мобілізації від початку повномасштабного вторгнення, за час якого було виявлено цілу низку проблем у правовому регулюванні цього питання. Деякі прогалини (наприклад, застосування сили щодо військовозобов’язаних під час вручення повісток або факти організації цілих каналів незаконного виїзду за кордон) вже визнали на вищому рівні і почали виправляти. Однак глибинна і гостра проблема – відсутність чіткої і якісної нормативно-правової бази з питань мобілізації – залишається актуальною, а запропоновані владою підходи часто не враховують реальну ситуації в країні.
Особливо гостро проблема відсутності якісного законодавчого регулювання і підміни закону підзаконними нормативними актами і ручним керуванням, проявляється у питаннях перетину кордону військовозобов’язаними чоловіками через систему "Шлях". Остання була створена для ліцензованих перевізників ще до початку повномасштабного вторгнення з метою прискорити оформлення перетину кордону. Після 24 лютого 2022 року її екстрено поширили також на водіїв волонтерських організацій задля швидкої доставки гуманітарних вантажів до країни.
Доброчесні волонтери не раз попереджали, що "Шлях" використовують для організації нелегальних каналів переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Спритні ділки оформлювали документи на чоловіків як на водіїв псевдоволонтерських фондів, але додому протягом 30 днів ті так і не поверталися. У скандал зі "Шляхом" потрапляли чиновники Львівської ОДА (лідер за кількістю внесених заяв до системи), провладні депутати, а у соціальних мережах можна було знайти численні оголошення з пропозицією нелегально виїхати за кордон за допомогою "Шляху".
Виїзд без покарання
Один із найгучніших скандалів з перетином кордону через цю систему трапився півроку тому. На підставі тимчасового дозволу Мінкульту з країни виїхав стендап-комік Андрій Щегель. Він, щойно опинившись у Туреччині, заявив, що повертатися додому не збирається. Буквально слідом за ним за схожою схемою виїхав український режисер Тарас Голубков, який згодом зняв кліп російській співачці Клаві Кокі. Та замість того, аби обмежити можливість використання системи корупційним шляхом і в цілому законодавчо удосконалити процедуру, влада вдалася до найпростішого шляху – фактично заблокувала "Шлях" для багатьох.
Сьогодні для оформлення виїзду за кордон через "Шлях" радикально збільшилася кількість документів, які подаються щоразу на кожну поїздку (перелік рейсів та вантажів, які вже відбулися, обґрунтування за майбутніми вантажами та їхніми одержувачами, плюс документи на самого водія), а терміни їхнього розгляду можуть становити по кілька місяців. Складність ще й у тому, що на рівні кожної області свої підходи до розгляду заяв, а в кінцевому підсумку рішення – дозволити чи ні виїзд за кордон – у ручному режимі ухвалюють прикордонники. Через підрозділи ЗСУ по кілька місяців залишаються без волонтерської допомоги.
Та виїхати стало складніше не лише водіям волонтерських організацій. Відмову із внесенням у систему і отриманням дозволу на виїзд регулярно мають й українські артисти (Валерій Харчишин, групи The Hypnotunez, KAZKA), які виступають з благодійними концертами за кордоном з метою збору коштів на допомогу ЗСУ. Загалом з початку року прикордонники відмовили у пропуску близько 7,2 тисячі осіб, які намагалися вирушити за кордон через систему "Шлях".
У підсумку начебто проблему вирішено – ускладнили нелегальний виїзд за кордон чоловіків через систему "Шлях", відкрили півсотні проваджень, але одразу створили кілька нових проблем для волонтерів та благодійників – і так без кінця. При цьому удосконалити закон у частині процедури (перелік документів, терміни), підстав для відмови і механізмів контролю за дотриманням водіями термінів повернення та мети виїзду за кордон ініціатори заборони, здається не поспішають.
Не звільняти, а регулювати
Інший приклад – проблема з ТЦК та СП (колишніми військкоматами). З перших днів війни мобілізація виявилася нездоланною проблемою для військової бюрократії, коли тисячі найбільш мотивованих добровольців, місяцями не могли потрапити у регулярні військові частини. Водночас чоловіків, які мають важливу кваліфікацію для своїх підприємств і не налаштовані йти на війну (наприклад, трактористи у агрохолдингах), чи не одразу відправляли на передову.
Проте черги у перші дні повномасштабного вторгнення до ТЦК були лише верхівкою айсберга. З самого початку війни лунало чимало нарікань щодо корупції у ТЦК - починаючи від зловживання працівниками військкоматів під час видачі повісток, комплектування підрозділів до видачі "липових" довідок ухилянтам. Проблема ускладнювалися ще й відсутністю електронного реєстру військовозобов’язаних та обмеженим доступом до паперового документообігу у ТЦК з метою контролю. І лише після того, як скандал досяг таких масштабів, що поставив під загрозу проведення мобілізації та підтримання обороноздатності країни, влада взялася за його вирішення. Сьогодні чи не щотижня з'являються новини про нові обшуки у військкоматах. Президент підписав указ із рекомендаціями РНБО звільнити всіх обласних військкомів, замінивши їх людьми з бойовим досвідом, що ніби має усунути корупцію.
Дійсно, у воєнний час процес моніторингу життя військкомів, у тому числі шляхом відновлення обов’язкового електронного декларування їхніх статків, є необхідним, та ініціативи прирівняти корупціонерів до терористів є цілком виправданими. Це потрібно робити, але це - не головне. Боротьба з корупцією завжди є складним комплексом заходів, без проведення яких заміна лише одних людей іншими вважається малоефективною. У будь-якого незаконного рішення військкому є підґрунтя — непрозорість, відсутність громадського контролю, застаріла нормативна база – на виправлення яких і мають бути спрямовані зусилля влади.
Дуже добре таку проблему видно на прикладі військово-лікарських комісій (ВЛК) при ТЦК. Згідно з даними опитування компанії Gradus Research на замовлення громадської організації "Принцип", на негаразди з проходженням ВЛК нарікали 51 % поранених українських військовослужбовців. При цьому, на мій погляд, акцент у боротьбі із системною корупцією у ВЛК має робитися на два ключові параметри – впровадження електронного документообігу між різними інституціями (військовими госпіталями, військовими частинами, ТЦК) та зміну законодавства.
Електронний реєстр дасть можливість швидко відстежувати та виправляти у разі необхідності висновки лікарів ВЛК. Для того, щоб виключити випадки, коли до лав ЗСУ потрапляли люди, які за станом здоров'я непридатні до служби. Наприклад, з епілепсією, як це сталося в Одеській області, чи без обох рук, як у випадку з мобілізацією мешканця Дрогобича. Паралельно потрібно оновлення законодавства, відповідно до якого оцінюється стан здоров’я людини на придатність до військової служби (можливість обіймати ту чи іншу посаду), зокрема, з урахуванням новітніх змін до Міжнародного класифікатора хвороб, які мають замінити застарілий Наказ Міноборони від 14.08.2008 № 402.
І якщо плани ворога щодо війни – це те, на що держава навряд чи може вплинути, то на створення якісної законодавчої бази та подальшу цифровізацію ВЛК – цілком. Та натомість попри численні розмови на цю тему, ми бачимо, що влада йде перевіреним шляхом – розширює список хвороб, з якими можуть мобілізувати (людей з ВІЛ, туберкульозом, гепатитом та нервовими розладами), замість того, аби провести системну реформу. Тому питання створення антикорупційних запобіжників під час мобілізації й надалі залишається актуальним.
