Іх там нєт, кубинська версія

Показали сьогодні працівникам посольства Куби в Україні паспорти близько двох сотень їх співвітчизників, які нібито не воюють (аж як воюють) на боці росії проти нас і не беруть (давно беруть) участі в геноциді українського народу.

Окремі документи розклеїли на деревах дорогою до амбасади. Нехай дивляться їм в очі. Нехай буде соромно.

Історія насправді циклічна. Адже в 1973, 50 років тому, кубинців також використовували як найманців для атаки на Ізраїль. А після цього — ще в двох конфліктах в Африці разом з російськими «воєнними радниками». Кремль повертається до старих КДБ-шних джерел вербовок, які успішно існували десятиліттями.

Отже, стежте за хронологією подій та руками режиму наступників Кастро:

1. Кубинських найманців масово шукають рекрути, вербують і відправляють літаками на росію брати участь у бойових діях. Платять більше 2 тисяч доларів і навіть обіцяють громадянство. Що ці батраки робитимуть — вони чудово знають, ніякого обману. Офіційних підтверджень такому заробітчанству немає, усі сторони задоволені, Гавана мовчить. Аж допоки не спалахує наступний скандал.

2. Журналісти-розслідувачі ламають поштову скриньку тульського начальника прийому на контрактну службу, де знаходять близько двохсот паспортів (які ми сьогодні і продемонстрували). Вік — від 18 до 67 років. Підписи — примітивні закарлючки, які можуть свідчити про малограмотність або взагалі неграмостність. МЗС Острова несвободи за добу оприлюднює «офіційну позицію»: Куба не бере участі у війні проти України, а викриту мережу нібито торгіві людьми аж з 17 чоловік — прикриває.

3. Посол Куби на болотах за тиждень заявляє, цитую: «Ми нічого не маємо проти кубинців, які просто хочуть підписати контракт і легально взяти участь разом з російською армією в цій операції. Але ми проти незаконності і проти цих операцій, які не мають стосунку до правового поля». Прекрасно, так?

4. Український журналіст Андрій Цаплієнко днями повідомляє, що в рф цим кубинським найманцям вже навіть організували базу для підготовки: «З власних джерел щойно отримав інформацію про те, що, попри скандал, з Куби продовжують їхати до росії сотні потенційних бойовиків. Зокрема, близько 400 "добровольців" отримали громадянство рф і зараз проходять підготовку на одному з полігонів, ймовірно, у місті Тула». За словами воєнкора, їх планують зарахувати до підрозділів 106-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії (в/ч 55599) і вже бачили на окупованій території Донецької області.

Тож що тепер скаже офіційна Гавана? Их там нет, но если официально — то есть, но немножко?

Не буду вкотре писати про центр світового зла, який розташований на червоній площі і який тягне свої щупальці до близьких по духу диктаторів та нелюдей, аби разом знищувати вільний світ.

Минулого тижня створив у Раді міжфракційне об'єдання «Вільна Венесуела», а Олександр Мережко незавдого до цього — «Вільна Куба». Окремим колегам було чомусь смішно. По-перше, як добре відомо, почуття гумору прямо пропорційне до інтелектуальних здібностей. По-друге, нехай би запитали у хлопців та дівчат на нулі, чи дуже їм хочеться сміятись в окопах від того, що ворог економить своє біосміття і поповнює ряди вмотивованими солдатами з інших країн?

Навряд, дуже навряд.