Про специфіку і деталі ПЕП

Довго тримася не писати, що я думаю про специфіку і деталі ПЕП, повернення декларацій і … дивну роботу антикорвертикалі. Але просто йде вже якась вакханалія і пряме хамство від групи конкретних працівників купки "антикорупційних" ГО. І ця вакханалія адськи шкодить країні, бо задля виконання певних deliverables в донорських проєктах закладаються міни уповільненої дії, які будуть вибухати десятки років. Ввічливо про цю ситуацію написав Валерій Пекар, я ж напишу трохи не так ввічливо.

Є вузька група людей, які в значній мірі монополізували формування думки міжнародних партнерів щодо того, що треба робити в сфері антикорупції. Це відбулось як з обʼєктивних причин (ніхто крім них цією історією системно не займався), так і з субʼєктивних (бо створилась самозамкнена історія, коли одні і ті самі люди отримують фінансування і легітимність від донорів, бо вони вже ж раніше отримували, а фінансувати 50 різних проєктів важко). Ці люди просувають певну стратегію боротьби (дуже спрощено - давайте зробимо владі важко через різні обмеження і скопіюємо досвід Румунії з окремими "правильними" правоохоронцями, головна задача яких саджати чиновників). І має стати краще, бо всі чиновники/політики будуть боятись і стануть працювати гарно.

Ця стратегія має право на існування, хоча ніхто, звісно, не аналізував проблему і необхідні ресурси/неозвучені гіпотези, закладені в неї. Бо чого аналізувати, поганих людей так багато, треба щось робити (без іронії пишу). За 7 років стратегія десь показала гарний результат, десь ніякий, десь показала поганий результат. Десь зайшла в глибоке технічне і ідеологічне протиріччя з іншими реформами. Правильний підхід - зупинитись, видохнути, провести аналіз помилок і досягнень і рухатися підкорегованим шляхом. Але кому цей правильний підхід треба? Тому обрана тактика - вперед, все у нас ідеально, а хто незгоден - сам корупціонер. Згідно скоординованої публічної позиції по ПЕПам, здається, вже всі незгодні стали саме такими. Впевнені у власній непогрішимості автори щиро не бажають не тільки чути про проблеми в інших сферах (наприклад, вони, не маючи ніякого досвіду роботи в великих компаніях абсолютно впевнені, що якщо у них немає проблем з зарплатною карткою в Приватбанку, то все нормально і у тих людей, які отримують міжнародне фінансування чи проходять KYC іноземних партнерів). Вони навіть забули про власний досвід (коли автори системи декларацій самі не змогли подати правильно декларацію - що явно свідчить, що щось не працює).

Зараз ми маємо, як мінімум, наступні великі системні проблеми:

запропоновані обмежувальні (декларації, фінмон, конкурси і т.д) механізми антикорупції наносять величезну шкоду якості держслужби, бо гарні люди не хочуть/не можуть туди йти. Дійшло вже до того, що без жартів на ці закиди відповідають "та і так держслужба неприваблива, ще одне обмеження по ПЕПам вже не істотно щось погіршить"

життя і робота великої кількості людей, які працювали на держслужбі/політиці, і їх родичів суттєво ускладнено. Користь, яку вони могли б приносити країні, дуже зменшена, бо ці люди багато в чому "прокажені".

прихована вартість антикорборотьби постійно зростає. На цьому фоні зарплати НАБУ-САП-ВАС-НАЗК просто копійки. Мільйони людей і тисячі компаній і банків витрачають мільярди людиногодин на папірці.

не очевидно, що "погані люди" будуть більше страждати. Дивні угоди зі слідством/судом, де можна просто легально відкупитись, очевидно безперспективні справи (привіт, люди, яким я ще в 2019-му казав, що історія з Альперіним закінчиться пшиком), нездатність перевірити навіть 1% декларацій, переважання форми над змістом в перевірках і т.д.

дивний імідж України як "найкорумпованішої країни світу", який експлуатує росія і інші наші вороги

тотальне відволікання уваги від інших проблем, які теж важливі. Якщо щось не працює, то "це тому що крадуть". Хоча причини можуть бути зовсім інші

Ви можете популістично вважати "Ну і що! Всі чиновники погані, держслужба взагалі не треба, а Нефьодов і сам корупціонер, бо чого він інакше на митницю пішов!". Це ваше право. Але держслужба/держкомпанії - це і ті люди, завдяки яким під час війни є газ і електрика, працює залізниця і порти, забезпечується армія і розробляється Дія. Якщо імунна система організму починає атакувати сам організм, це теж хвороба. І ми зараз впевнено наближаємось до цієї стадії під радісне улюлюкання антикорупціонерів: "… у мене великий сумнів, що державна служба завалиться без експертів, які вчора таке писали. Безперечно, це їх право не йти на службу через дискомфорт при банківському обслуговуванні (с)"…