Медичний "техогляд" Як не довести себе до катастрофи?

Останнім часом все більше чую про випадки раптової смерті ще доволі молодих, сильних і на вигляд здорових людей від інсультів та інфарктів, від раку, від хронічних хвороб, що стрімко розвинулись. І мова йде про цивільних, які весь знаходились далеко від фронту.

Медики пояснюють це руйнівною дією стресу, який ми можемо навіть не відчувати, але він з-під тишка "вибиває" з нашого організму цеглинку за цеглинкою. І якщо приборкати його зараз багатьом з нас важко, то спробувати попередити важкі наслідки можливо. Я маю на увазі щорічний медогляд з хоча б частковою діагностикою.

Особливо, на мій погляд, це важливо зробити напередодні зими. Та, що минула, запамʼяталась мені не лише темрявою на вулицях та квартирі, намаганням встигнути поснідати до того, як вимкнуть світло та пошуку місць, де можна зарядити гаджети. А ще й іноді вкрай складними умовами отримання медичної допомоги. Звичайно, світло було відсутнє не весь час, але, за законом підлості, саме тоді, коли було конче потрібне.

Енергетики лякають, що цього року нас може чекати ще більш важка зима. В МОЗ кажуть, що заклади охорони здоровʼя готові до будь-яких ситуацій – закуплені генератори, перевірені котельні, у кожного закладу, який надає стаціонарну та екстрену допомогу є резервні джерела живлення.

Проте, на мій погляд, до холодів, дощів, морозів, грипу краще перевірити свій стан здоровʼя, зробити хоча б частковий "техогляд". Тим більше, що все це входить в пакет медичної допомоги, який оплачується державою. Достатньо лише звернутись до свого сімейного лікаря.

Що бажано зробити? Загальний аналіз крові, кардіограма, перевірка звичайного та внутрішньоочного тиску, а також завітати до уролога чи гінеколога. Звичайно, кожні півроку бажано відвідувати стоматолога, але тут вже лише своїм коштом, бо стоматологічна допомога покривається державою лише в екстрених випадках. Ще один момент – щеплення. Я кажу не тільки про грип, від якого потрібна профілактика для уразливих груп намелення, але й про інші хвороби, від яких ми вже не маємо захисту. Наприклад, дифтерія та правець, проти яких потрібно робити регулярні щеплення протягом всього життя. Календар цих щеплень та направлення теж може надати сімейний лікар.

Згадала я про щорічний профогляд, коли натрапила на цікавий з, з точки зору іншого погляду на проблему, пост засновниці Українського медичного альянсу Олени Черненко. Авторка пише про медичну культуру населення з погляду з погляду держави. Вона нагадує, що оскільки держава забезпечує безоплатну медичну допомогу, то громадяни повинні виконувати свою частину зобовʼязань – слідкувати за своїм здоровʼям.

"Вся медична допомога у нас безкоштовна. Про це рефреном повідомляють вищі галузеві інституції. Питання: чи мають люди виконувати свою частину відповідальності за "безкоштовність всього"? Наприклад, вчасно проходити профілактичні та скринінгові обстеження, які дозволять суттєво скоротити число тих складних медичних випадків, які сьогодні непосильним тягарем лягають на медпрацівників, лікарні та державний бюджет", - пише Олена Черненко.

Авторка ставить питання: "чи мали б люди виконувати свою частину відповідальності за "безкоштовність всього" дотриманням способу життя відповідно захворюванню, самоконтролем та належним рутинним моніторингом, своєчасним зверненням до лікаря в разі виявлення скарг? Це вже питання філософське".

В її рекомендаціях - щорічний скринінг на рак шийки матки, огляди уролога, мамографія, колоноскопія; контроль рівня глюкози та стану сітківки при цукровому діабеті, регулярна лабораторна діагностика для контролю ефективності призначеної терапії при багатьох захворюваннях.

Як резюмує Олена Черненко, це приклади дій, які об’єктивно фіксуються в медичній документації, і всі вони неможливі без свідомого рішення та дії людини.

"Дуже важливо: в значній кількості випадків проблема не в тому, що людина не знає, що має робити і їй потрібен тренінг обізнаності за грантові кошти. Проблема в тому, що вона знає, але не робить.

Тож, питання: держава наразі, незважаючи на війну, все більш гострий дефіцит медичних кадрів та держбюджету гарантує безоплатну медицину, яким би не був "маршрут пацієнта".А що медицині гарантує населення?", - запитує акторка посту.

Звичайно, тут можна посперечатись, наскільки державна медична допомога дійсно безкоштовна, і що з тієї безкоштовної частини можна використати. У мене виходить, що лише робота сімейного лікаря, послугами я кого я майже не користуюсь, оплачує держава. За все інше, включно із стаціонарною допомогою, доводилося оплачувати самостійно. Бо нерідко виявляється, що в державних лікарнях немає відповідного фахівці або він є, але працює в установі, яка вимагає оплату від пацієнта. Так само і з лабораторною діагностикою, коли в держаних установах необхідні види досліджень не виконують або виконують на низькому рівні, тощо.

Звичайно, у когось ця частка, яку сплачує держава, може бути більшою або людина повністю користується лише державною медичною допомогою. Але той факт, що більшість все одно платить за ліки та медичні послуги, є лише додатковим аргументом за те, щоб уважно слідкувати за своїм здоровʼям і не доводити до катастрофи.