Зайве зерно. Чому українські чиновники перешкоджають вивезенню морем тисяч тонн зерна?

Після виходу із зернової угоди РФ в липні цього року українська сторона напрацювала дієвий механізм вивезення агропродукції через порти Великої Одеси. Проте, попри усі зусилля бізнесу та центральної влади, знаходяться чиновники, яким принципово не допустити розвитку українського агроекспорту. І ця внутрішня злочинна політика регіональних рішал становить реальну загрозу, як для агрогалузі, так і для світової продовольчої безпеки.

Війна в Україні триває, і ворог робить усе, щоб виснажити нашу економіку, не допустити отримання українськими підприємствами валютної виручки. Власне, з цією метою Росія й вийшла у липні 2023 року із так званої зернової угоди. Проте агроекспорт не зупинився – морем з портів Великої Одеси продовжували йти судна із зерновими, щоб доставити іноземним покупцям українське зерно, а натомість отримати валютну виручку, таку необхідну для стабільності валютного ринку та усієї економіки України. Тим більше, що обсяг врожаю зернових, який прогнозується в Україні цьогоріч, покриває усі внутрішні потреби, а отже, українці точно не залишаться без хлібу. Проте більшу частину врожаю фермерам потрібно вивезти за кордон – це необхідно для світової продовольчої безпеки, де Україна є одним з головних гравців.

Тим часом, в уряді постійно звучать заяви про необхідність розширення шляхів експорту нашого врожаю, про те, що морський шлях для зернових має працювати.От навіть і взяти заяву прем’єра Дениса Шмигаля. Нещодавно він повідомив, що в цьому році врожай в Україні сягне 79 млн тонн, або на 10% більше, ніж минулого року. За словами очільника уряду, гарний врожай означає, що Україна збереже своє стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки. "Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують", - каже Денис Шмигаль. Голова уряду розраховує на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації та контролю українського агроекспорту, на транзитні шляхи солідарності від ЄС, на розширення можливостей дунайських портів і на нові зернові коридори.

Але наразі українські компанії мають величезну проблему із вивезенням агропродукції з портів Великої Одеси – там усі рейси поставлені на паузу. Про це заявили в Українській зерновій асоціації, де кажуть, що йдеться про необґрунтовану затримку завантажених зерном суден для експорту в портах Великої Одеси. Звісно, затримка суден завдає колосальних збитків українським аграріям та, звичайно, держбюджету країни. В УЗА порахували, що лише один день затримки завантажених зерном суден в портах призводить до збитків на рівні $1-1,5 на тонні продукції на день.

І от в той час, як в уряді кажуть про величезну роль аграрного експорту, на місцях в Одеській області здійснюють фактично диверсію проти України та проти державних і національних інтересів нашої країни. Адже не секрет, що вивезення зерна – це податки, які мають іти до державного бюджету, а далі розподілятися на важливі статті витрат, зокрема, левова доля податків спрямовується на військові потреби – на нашу боротьбу з агресором.

В УЗА повідомляють, що зараз затримки суден в портах Великої Одеси жодним чином не пов’язані з погодними умовами чи навігацією. Справа тільки у свавіллі місцевих чиновників, посадовців, які навмисно заблокували зерновий експорт.

Що ж тепер? Дати місцевим ділкам право діяти у інтересах Росії, блокуючи вивезення зерна з України? Колапс у портах здатен серйозно вплинути на загальні темпи аграрного експорту, і на отримання Україною валюти від продажу зернових, і на здатність держави фінансувати оборону країни. А це означає лише одне: в уряді мають втрутитися в ситуацію та якнайшвидше сприяти розблокуванню портів Великої Одеси. Потрібно прибрати перепони, що створили місцеві посадовці, і відправити врожай морем за кордон. Зараз це надважливе питання і для виживання агросектору, і для вирішення проблем із наповненням держбюджету та фінансуванням оборони, і для сприяння Україною посиленню продовольчої безпеки у Світі.