Третя світова війна триває з 2008 року

Зараз дуже часто говорять про те, що світ стоїть на порозі Третьої світової війни. Але сумна новина полягає в тому, що Третя світова вже почалася. Я за аналогією нагадаю, що 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина почала окупацію Польщі, газети не вийшли із заголовками: “Почалася Друга світова війна”.

Те, що це початок, стало зрозуміло лише пізніше, коли людство озирнулося назад і зрозуміло, що саме ці, на перший, погляд, локальні бойові дії стали її початком. А потім до окупації Польщі приєднався Радянський Союз, потім він же окупував Балтійські країни і намагався захопити Фінляндію. І все відбувалося, як в ефекті доміно. В 1940 році почалася війна в Африці. А в 1941 22 червня Німеччина напала на СРСР, а 8 грудня того ж року Японія — на США. Це далеко не повний перелік нібито локальних воєн того часу.

Я думаю, що нинішня війна почалася 2008 року, коли Росія напала на Грузію. Це була локальна війна. І це була перша спроба зруйнувати світовий порядок, який встановився після Другої світової війни. А потім Росія окупувала Крим. Потім Москва намагалася окупувати Донбас. І 24.02.2024 року сталася широкомасштабна катастрофа.

В цю війну уже втягнуті дуже багато країн світу. Звісно, вони не беруть безпосередньої участі в бойових діях. Але допомога Україні у форматі “Рамштайн” засвідчує, що непрямо у цій війні задіяні чи не всі країни демократичного Заходу. З іншого боку, так само непрямо Росію підтримує Китай, Північна Корея, Іран.

Після початку кривавих подій в Ізраїлі на закулісній сцені присутні все ті ж гравці. Ізраїль підтримують ті, хто підтримує Україну, а Хамас — союзники Росії. Таким чином ці дві локальні війни пов’язані між собою. Але є одна суттєва зміна: до союзників Росії приєдналися деякі арабські країни. Звісно, це не виявляється надто активно. Однак, якщо події в Смузі Газа триватимуть довго, то можна не сумніватися, що кількість ворогів Ізраїлю виросте і їхня активність ставатиме все гарячішою. І це може набути ширших масштабів.

Але Близьким Сходом це може не обмежитися. Китай точить зуби на Тайвань. Думаю, що диктаторські режими в Африці теж уважно стежать за ситуацією. Там теж може спалахнути.

До нинішньої ситуації призвела віра частини людства у “кінець історії” за Френсісом Фукуямою. Ніхто не вірив, що в 21-му столітті серед цивілізованих країн знайдуться безумці, які захочуть стосунки з іншими країнами вирішувати з допомогою зброї.

Коли 2008 року Росія почала війну в Грузії, то, припускаю, що на це подивилися як на якесь непорозуміння. Інакше як пояснити, що замість покарати агресора, Сполучені Штати влаштували з ним перезавантаження. Кремль дружній до нього крок прочитав зовсім не так, як сподівалися у Білому Домі. Він зрозумів це як заохочення і скористався ним у лютому 2014 року.

Цивілізовані країни наголошують, що вони бояться ескалації. Білий Дім до останнього часу не наважувався говорити про перемогу України, а лише про її “непоразку”. Тому він виставляв Україні всілякі обмеженні із застосування наданої їй зброї. А зброю надавали по чайній ложці.

Зважаючи на те, що бойові дії почалися на іншій частині світу, ця політика показала свою неефективність: ескалація повільно наростає. Вона буде втягувати все більше країн, якщо Захід і далі продовжуватиме бути таким обережним. Мені здається, що єдиний вихід надати Україні і Ізраїлю для швидкої і рішучої перемоги над агресором. А Ізраїлю теж належну допомогу. Коли диктаторські в світі побачать рішучість Заходу, то в них відпаде бажання чинити сваволю.

Війна закінчиться. І хай тоді історики ведуть дискусії, чи була вона Третьою світовою, а чи все ж таки просто окремими локальними війнами.