По ситуації з Young Business Club

По ситуації з Young Business Club. 

Відпишу коротко. Цей випадок - один з багатьох маркерів проблемної взаємодії перегнившої "глибинної України" із фронтом і його реаліями.

Чому "молоді бізнесмени" так злякалися "Янголів Азову"? 

Проблема глибше, ніж примітивний страх перед ТЦК. У мікросвіті корпоративної етики, нарочито дорогого одягу, ексклюзивних парфюмів, лицемірних принципів доброзичливості і безглуздого офісного конкурування (проекція "з'їш або з'їдять тебе"), зустріти людську сутність, яка не вписується у правила гри твого "рівня" - значить, апріорі почуватися дискомфортно.  

Як домінувати над людиною, яку не вражає твій розкішний піджак, який аж на 300$ дорожче, ніж у колег?!

Як поставити на місце бійця, який живе в умовах дійсної хижості, а не її карго-культної проекції, адаптованої під битву офіс+офіс? 

Як почуватися мужнім, коли перед тобою стоїть приклад справжньої мужності? 

Все зазначене - прояви глибинних комплексів, властивих деяким з людей цього кола. Ці комплекси актуалізуються, коли в їхню зону комфорту входить живий свідок ілюзорності їхніх власних оцінок щодо самих себе.

Задача нації, місія суспільства - знайти точку дотику цих двох антонімічних розбіжностей. Психологічної делюзії і жорстокого "примусу у реальність".

P.S. На фото мій близький друг, піхотинець із освітою магістра, який пропрацював все життя в офісних фінансових установах. Б'ється вже рік на найскладніших напрямках. 

Увага, питання - як його будуть сприймати колишні колеги по офісу, якщо він повернеться?

Питання важливіше. Як їх буде сприймати він, хто ходить у пекло, як на танцювальний бал?

мій тг-канал: @torquemada_u