Конфлікт принципів

Цей пост не для сектантів. Прошу не змагатися тут у відданості Зеленському чи Порошенко.

Багато хто вже висловився з приводу статті в Time, яка викликала неоднорідну реакцію у суспільства.

Хочу задати до нас самих декілька простих питань перед тим, як обурюватись журналістом.

Що нового ми дізналися зі статті?

Відповідь: майже нічого.

- те що Президент не знав про розкрадання в МО під керівництвом Резнікова? Знав.

- півроку він з цього приводу нічого не робив, так? Так.

- Резніков покараний? Ні.

- мільярди грошей, які він спустив, повернуті? Ні.

- брат Шурми, який контролює енергетику, отримував гроші за енергетику, яку Україна не отримувала, так? Так.

- Шурма хоча б відсторонений? Ні. Навпаки, Президент взяв його з собою до Штатів на знак підтримки його дій.

- ми не знаємо про настрої команди Президента з приводу перемовин з росією, так званий альтернативний варіант? А які настрої ми хочемо в тій команді, якщо її членами є/був Арестович, який їздив з Корчинським продаватися Суркову, чи взагалі носії ідеології Януковича - той самій Шурма чи Татаров, який став зіркою Reuters? чи Подоляк, Обоз якого був би розірваний як Дорожний контроль, якби він не підспівував пригуну по пеньках? Які принципи може генерувати ця команда, якщо ціна кожного з них вже відома історично?

А про бажання замінити одного генерала, який відповідає за контрнаступ ми теж не знаємо? Знаємо.

І я хочу подякувати журналісту за те, що він не озвучив одну дуже цинічну істину, яку всі знають: під вдалий контрнаступ Захід значно охочіше виділятиме гроші, які з дуже великою вірогідністю будуть використані за попереднім сценарієм, бо нового нема. Нема навіть бажання, щоб він з'явився. Як каже Президент, ну хоч кілометр, ну хоч 500 метрів..... Але генерал не забезпечує ці 500 метрів......Бо для генерала важливіше, не скільки грошей дадуть під один кілометр відвойованої землі, а скільки літрів крові проллється за цей кілометр. Конфлікт принципів, основних понять, чи не так?

Чи повинні ми через все це обурюватись на журналіста?

Чи повинні ми обурюватись на дзеркало?

Ні, бо цей наш інфантилізм нас знешкодить.

А тепер найголовніше, ми повинні визнати, без підтримки Сполучених штатів нас би вже не було. Підтримка Сполучених Штатів, це не Байден. Це американський народ і виборці. Який читає Time. Time який перерахував факти, назвав речі своїми іменами (і то не до кінця, дякуємо йому), про які ми давно знаємо. Тепер їх знає американський народ. Чи це добре для України? Ні.

Тому закликаю Президента створити нові факти - на кшталт, Резніков в буцегарні, розгон старої команди, - які б той самий журналіст поклав би в основу своєї нової статті, і американський народ побачить, що сценарій в країні дійсно змінився. Бо позиція "сам дурак" як у Данілова і ховання голови в пісок закінчаться для нас трагічно. Ми не повинні залежати від виступу Бетті Мюррей і ми не можемо озброювати трампістів новими фактами толерування корупції особливо під час війни - це просто ніж у спину тому же самому Байдену.