Гавейн чи Персиваль? | Яким має бути сучасний офіцер...і лицар

"Сам свою сутність я зрадив:

Адже головне в лицарі - щедрість і вірність.

І ось - у нечесній справі винен

Я, хоч зраду і ненавиджу!

Я готовий

Усі свої провини визнати

І повну правоту ваших слів,

Вирішуйте самі, як покарати

Того, на кому стільки гріхів".

Високе середньовіччя подарувало світу чисельні писемні джерела з легендарного артурівського циклу. Тематика циклу відрізнялася в залежності від авторів та контекстів, але загальний настрій лишався незмінним - оспівування "куртуазного" способу сприйняття світу, боротьба принципів лицарської честі із зовнішніми проявами несправедливості, спокуси, обману.

За своєю сутністю, той чи інший роман "артуріани" розкривав фундаментальне для лицаря (практикуючого християнина-воїна) питання - процес життя як нескінченної боротьби проти матеріалізованого світу, злий задум якого не сприймає ідеалістичні уявлення високого лицарського кодексу.

Втім, для відповіді на питання про базові принципи сучасного лицарства, важливо буде розглянути дві поеми, які свого часу справили фундаментальний вплив на загальне сприйняття поняття "лицар", і пізніше - "офіцер".

"Сер Гавейн і Зелений Лицар" - класична лицарська поема, глибина якої досі лишає багато можливих інтерпретацій і спроб розгадати її справжній лейтмотив. У ній, Сер Гавейн - племінник короля Артура, бореться із спокусами і випробуваннями лицарської честі, користуючись системою лицарського кодексу і куртуазного кохання, в якому він виховувався все життя.

Персиваль та Легенда про Святий Грааль - спосіб показати лицарство, як фактор набуття, - де неосвічений молодий валлієць, Персиваль, стає лицарем впродовж місяців мандрів, вчиться на своїх помилках, користуючись єдиним дороговказом - своєю совістю і базовими принципами людяності.

Ці дві поеми пропонують методично різні підходи до набуття лицарського образа мислення - Сер Гавейн, який був вихований у системі лицарського кодексу і у куртуазній культурі, і Персиваль, який набував лицарських якостей впродовж життя.

Система мислення Гавейна - це кодекс, який влився в підсвідомість з набуттям віку, Гавейн діє організовано, мислить під призмою великої ідеї лицарства, до якої належить, і обережно підлаштовує свої дії під ідеал виховання, який йому був наданий Артуром.

Персиваль, навпаки, діє не під впливом системного лицарського патерну, а щиро, використовуючи первинні поняття про сутність світу, справедливість. Його лицарство - набуте досвідом, воно еволюціонує на власних помилках і тримається за первинну чистоту і невинність душі і серця Персиваля як за фундамент, який компенсує відсутність освіти.

Ці два образи напряму резонують з набуттям і становленням нової ланки офіцерів Збройних Сил України. Часи Гавейна були актуальні за умовою існування офіцерської школи, як такої, особливої фракції, військової касти, яка пропонувала своїм вихованцям вибраний патерн поведінки - образ офіцера, як освіченого інтелектуала, аристократа духу, діючого в рамках системи, в якій він зростав.

Нині офіцер Гавейна вже більш не актуальний.

Офіцер Персиваля - це сучасний офіцер, який вийшов з солдата. Командир взвода, який просунувся далі. Подеколи вульгарний, в чомусь невмілий, офіцер Персиваля діє відповідно до природнього права і здорового глузду, не розуміючи правил Гавейна - Персиваль ставить в пріоритет ефективність, оминаючи декоративні умовності ситуації.

І все ж таки, Персиваль дійшов до стану Гавейна, хоч і іншим шляхом.

Шлях до інституціоналізованого офіцерства - ще одна цегла в фундамент Нової Української Армії, де в образі "молодих, талановитих бойових офіцерів" об'єднається дух Гавейна і Персиваля, раціонального, декоративного, і ефективного - прямолінійного.

Бо Персиваль, хоч і здобув лицарський стан, не забуде про те, з чого починався його шлях.