Порятунок рядового Ігнатенка: про що домовилися САП та ВАКС

Як швидко антикорупційна вертикаль перетворилася у те, антиподом чого, за задумом наших західних партнерів, мала б стати. Я добре пам’ятаю ті недалекі часи, коли активісти полум’яно просували, як тоді здавалося, святу трійцю: НАБУ, САП, ВАКС. Але для її ефективної роботи завжди чогось бракувало. То рум’яний Холодницький саботував, то ВАКС ніяк не міг запуститися, то новий голова САП не обирався. І ось вже всіх заново обрали, ВАКС запустився, а радості все нема. І навіть сам журналіст Ніколов у своєму інтерв’ю Богдану Буткевичу із прикрістю визнає, що НАБУ "не летить".

Але "не летить" не тільки НАБУ, але й САП та ВАКС. Спостерігаємо дивні речі. Повертається у Раду взятий на хабарі депутат "Слуги народу". Арешт на майно Коломойского не вдається накласти. А ВАКС засекречує половину свої вироків у жовтні, а саме 3 із 6, що стосуються топ-корупції.

Один з них, нагадаю – це вирок адвокату Олегу Горецькому, якого разом з екс-головою Верховного суду Князєвим викрили на одержанні 2,7 млн доларів США. За рішенням суду Горецький отримав умовний термін і був зобов'язаний перерахувати 21 млн грн на "Армію дронів".

З моменту винесення вироку Миколі Злочевському, коли за рекордний хабар у $6 млн екс-міністру екології присудили штраф у 68 тис грн і донат на Армію дронів у 500 млн грн, новий підхід антикорупційної вертикалі загалом та засекречені вироки і угоди з слідством зокрема викликають багато питань. Перше з них – а що, так можна було? По-друге – незрозуміло, а з якого біса засекречують суто "економічні" корупційні справи? По-третє – викликає щире захоплення вибірковість нового підходу. Що регулюється чиїмось невидимими, але дуже вправними руками. Виявляється, що можна задонатити 1% від вкраденого і не сісти та навіть вирок не отримати. А до когось застосувати діаметрально протилежний підхід. Повністю ручний режим керування.

У листопаді "жовтнева" практика ВАКС продовжилася. Підприємця Бориса Кауфмана таємним рішенням суду випустили із СІЗО, ВАКС коментарі не надав. Ще один приклад – справа Укргазбанку, на який пропоную зупинитися детально, бо там – справжня краса і смачний інсайд, не пожалкуєте.

Отже, нагадаю, головні фігуранти справи – екс-керівництво банку на чолі з Кирилом Шевченко, екс-головою НБУ. Справа розслідувалася із 2019 року по звинуваченню у розтраті 206 млн грн коштів банку. У серпні відбулася зміна кваліфікації справи на статтю 255 ККУ, і слідство стало розглядати фігурантів як членів злочинного угрупування, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Зрозуміло, що коли перекваліфікація на "воровську статтю" відбувається через 4 роки після початку слідства, то справа тут не у справі. А у тому, що хтось когось "доганяє", хтось виконує замовлення, а хтось зберігає обличчя.

І ось у справі починають з’являтися угоди зі слідством. Найбільш цікава з яких – з екс-заступником правління Укргазбанку Олександром Ігнатенком, який після роботи в Укргазбанку працював на аналогічній посаді в Укрексімбанку. Цікава вона тим, що Ігнатенко – ідеальна кандидатура, щоб свідчити проти Шевченка. По-перше – за масштабом. "Зампрєд" Укрексіма проти голови Укргазу та НБУ. Типу Камєнєв проти Троцького. Ефектно, погодьтеся, а НАБУ знає толк у піарі. По-друге, у екс-заступника відомого Євгена Мецгера – багато вразливих місць, які можуть стиснути холодні руки детективів з гарячим серцем. Від Бентлі, що був куплений на скромну зарплатню держслужбовця до різних цікавих кредитів, який видавав (і видає зараз) держбанк.

Угода з Ігнатенко мала б бути укладена на засіданні ВАКСу 7 листопада. Але чомусь не вийшло, і засідання продовжилося 8 листопада, і угоду було укладено у цей день. Рішення ВАКС по угоді з Ігнатенко було опубліковано, і навіть провисіло декілька годин у відкритому доступі, але потім, звісно, без будь-яких пояснень було закрито.

А тепер, увага – обіцяний інсайд, який пояснює всі ці розрізнені факти.

Злі язики говорять, що у день ухвалення угоди, 8 листопада, один з очильників САП, який був дуже схожий на керівника САП Клименка, приїжджав до суду і зустрічався із керівництвом ВАКС, яка дуже схоже була на керівника ВАКС Михайленко, яке мало затвердити угоду з Ігнатенко. Звісно тільки вони можуть спростувати або підтвердити факт зустрічі. Думаю, журналістам це буде цікаво.

Як стверджуть "злі язики" представник керівництва, не хотів затверджувати угоду через явну непереконливість позиції Ігнатенка (яка зводилася до "не пам’ятаю, не розумів, що робив"). І саме через це засідання було перенесено з 7 листопада на 8 листопада. Але пана Ігнатенка комусь дуже хочеться вивести з під удару, і після приїзду у ВАКС керівництва САП відповідна угода була затверджена на засіданні 8 листопада. Якщо це дійсно так, то це є тиском на суддю, втручанням у здійснення правосуддя і позапроцесуальною взаємодією суду і сторони звинувачення. Для уникнення якої і створювалася антикорупційна вертикаль.

Дехто так довго і пристрасно кричав: "Вовки!" та "Плівки Вовка", що не помітив, як з’явилися нові вовки. У нових, антикорупційних засекречених шкурах.

Питання, навіщо нам така робота "антикорупційної вертикалі"?