Російська мова повертається (законопроект № 10288)
Мій досвід життя і роботи в Урядовому кварталі переконав, що якщо влада починає говорити про закони, які наблизять нас до Євроінтеграції значить десь українців збираються намахати. Винятків не буває.
Ось і проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах» (р.№ 10288) від Кабміну не став винятком.
Спікери Банкової нам намагаються пояснити, що без змін в мовному законодавстві нас не беруть до Євросоюзу. У той же час особисто я задаю собі питання, а навіщо мені Євросоюз без захисту мови? Хіба ми воюємо за космополітизм? Хіба весь західний лібералізм не демонструє зараз всю свою безпорадність перед глобальними загрозами? Хіба ми воюємо не за власний дім, де своя хата і правда і воля?
Чому ми в боротьбі за нашу ідентичність, у багатостраждальній і відверто кровавій боротьбі за право говорити українською в Україні маємо давати задню? Чому в час найсильніших випробувань влада знов запускає російську мову в систему освіти, телебачення і книговидання.
З останнім ще можна йти на помірковані поступки, і це простимулює наші видавництва конкурувати за якість українописної продукції, але не в тій формі в якій запропонував Кабмін. Законопроект дозволяє продаж книг, які видані мовами національних меншин лише у спеціалізованих закладах, але у той же час аналогічна норма не поширюється на твори видані мовами корінних народів, тобто де-факто російська мова ставиться на щабель вище аніж мова кримських татар. (пропозиції до ст. 8 Закону України «Про видавничу справу»)
Органи місцевого самоврядування отримують право «забезпечення у межах, визначених законом, права на використання мов відповідних національних меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, або в яких такі особи становлять значну частину населення» (пропозиції до ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування». Відповідно до законопроекту «значна частина населення» становить 15%. Фактично це означає, що російська мова повернеться на Південь і Схід через фінансування з наших же податків. Я наголошую в статті є відвертий лобізм російської мови, а не мови краї Європейського союзу.
У той же час мови країн Євросоюзу (де-факто угорська) повертаються в освітній процес всіх рівнів, з обмовкою, що все ж при здобутті вищої освіти це можливо лише в вищих навчальних закладах приватної форми власності.
Також мови національних меншин повертаються у виборчий процес дозволяючи розповсюджувати агітацію мовами національних меншин (пропозиції до ст.18 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»), те ж саме стосується і регіональної реклами (пропозиції до ст. 10 Закону України “Про національні меншини (спільноти) України”
В ст.40 Закон України «Про медіа» пропонується внести зміни, які передбачають використання телеканалами, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України, української мови в прайм-тайм не менше (а фактично не більше) ніж 30 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин). Радіомовник, який здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України повинен виділяти українській мові не більше 30% від загального ефірного мовлення.
Звертаю увагу на той факт, що наразі в Україні немає такого поняття, як радіо- телемовник, що здійснює мовлення мовою нацменшин. Хоча Кабмін і пропонує не застосовувати ці зміни щодо мовлення російською мовою під час воєнного стану і протягом п’яти років, щодо його скасування, але тут страшний сам прецедент, що де-юре російська мова повертається в медіа.
Те що пропонує Кабінет міністрів України, подібне до тиранічних «Законів Януковича». Якщо кожну норму окремо висмикнути з контексту то ніби і нічого сташного, але все разом це може змусити українців замислитись, а чи дійсно ця влада служе інтересам тих хто за цю країну бореться.