Грантовий розпил або як та чому Україна втрачає довіру партнерів

Про те, що корупція та неефективність є однією з найбільших проблем для України — говорять всі та всюди. Приклади марнотратства відомі всім: від овочерізок до заміни відносно нового дорожнього покриття. Однак якщо за державними закупівлями ще відбувається який-не-який, однак контроль, то закупівлі за грантові кошти є справжнім подарунком для українського корупціонера.

Перевага очевидна. Оскільки жодної гривні з державного чи місцевого бюджету не витрачається, правоохоронні органи не можуть притягнути чиновника до відповідальності. І хоча це питання більше моральне, аніж юридичне, негативні наслідки, на жаль, відчувають звичайні громадяни України.

По роботі мені регулярно доводиться передивлятись ІТ-замовлення. Найбільш дивними виглядають закупівлі «за гранти». Зазвичай це тихий розподіл коштів між друзями відповідальної особи. Стандартною ситуацією є заміна одного програмного продукту на аналогічний інший не тому, що він чимось принципово відрізняється, а лише задля списання коштів.

Щоб не бути голослівним, наведу приклад одного з таких дивних тендерів — торги на закупівлю програмного забезпечення за кошти гранту Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку «SIDA» (ІД:UA-2023-11-01-013007-a, UA-2023-11-17-015819-a, уповноважена особа Ірина Войтенко).

Проводить їх Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» 100% акцій якого належать державі (надалі - НСТУ). У наведеному оголошенні НСТУ повідомило про намір серед програмного забезпечення закупити нову систему електронного документообігу. Наче непогана ініціатива, адже диджиталізація призводить до збільшення ефективності роботи організації. Однак відповідно до даних того ж саме майданчика «Прозорро», впродовж 2020 -2023 років НСТУ вже було здійснено 8 закупівель сукупною вартістю майже 1,8 млн грн з закупівлі програмного забезпечення електронного документообігу, його оновлення та розширення функціональності.

Може нове чимось принципово відрізняється від вже закупленого? Однак вимоги щодо нової системи електронного документообігу за кошти гранту подібні до тендерних вимог попередніх закупівель і не містять вимог, які не були вже реалізовані. Як обґрунтування повторної закупівлі НСТУ надає роз’яснення, що наявна система документообігу не забезпечує очікуваний рівень гнучкості, стабільності та масштабованості, а вартість володіння суттєва та потребує суттєвих ресурсів для підтримки.

Для підтвердження цієї тези, НСТУ направило в Міністерство цифрової трансформації лист №04.1-31.3/2913 від 26.10.2023 та пакет документів (витяг з річного плану державних закупівель на 2023 рік, Техніко-економічне обґрунтування, проєкт договору) та запевняє, що отримало позитивний висновок Міністерства цифрової трансформації України.

Проте Міністерство цифрової трансформації України, як Генеральний державний замовник Національної програми інформатизації відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну програму інформатизації» має зупиняти виконання проєктів з інформатизації у разі повної або часткової повторюваності, виконання або створення аналогічних за своїми технічними та функціональними характеристиками завдань, програм, проєктів, робіт з інформатизації. Хоча, якщо припустити, що замість «Техніко-економічного обґрунтування», форма якого передбачена законодавством, до Мінцифри було відправлене обґрунтування, оприлюднене НСТУ (за формою, що не відповідає законодавству), Мінцифри не могло побачити того, що ця закупівля повторює інші (UA-2023-03-16-004626-a, UA-2022-10-06-009954-a, UA-2021-12-29-010105-c, UA-2020-06-18-005726-c). Фактично мова йде про службове підроблення.

https://corp.suspilne.media/media/documents/zagalni-dokumenti/Obgruntuvannia/TEO_BPMS.pdf

Також в закупівлі за кошти гранту Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку “SIDA” (UA-2023-11-01-013007-a, UA-2023-11-17-015819-a) метою та завданням проекту встановлено впровадження Системи у АТ «НСТУ»" для автоматизації бізнес-процесів управління компанією та її ресурсами, щоб забезпечити їх ефективне й оптимальне функціонування. Але замість того, щоб замовити послугу з постачання та впровадження цілісної Системи в АТ "НСТУ", коли обраний переможцем учасник забезпечить реалізацію оптимального рішення з автоматизації бізнес-процесів для їх ефективного функціонування, НСТУ взяло не притаманну телерадіокомпанії роль архітектора програмного рішення та замовило послугу з придбання програмних підсистем без їх впровадження.

Відповідно до документації, з 15 підсистем які, планується закупити, впроваджені будуть тільки 4 підсистеми. Інші 11 підсистем: автоматизація обліку запасів, автоматизація обліку договорів та процесу управління договорами, автоматизація інтеграції даних, автоматизація бухгалтерського та податкового обліку, автоматизація процесів казначейства, автоматизація управління бюджетним процесом, автоматизація управління персоналом та процесів нарахування заробітної плати, автоматизація розрахунку фактичної собівартості проєктного виробництва, автоматизація додаткових кадрових процесів (особистий кабінет працівника), автоматизація управління закупівлями за кошти гранту впровадженню не підлягають. Точніше, підлягають, просто «коли-небудь», у майбутньому.

Відсутність реальних планів впровадження 11 підсистем породжує обґрунтовані сумніви в здатності НСТУ ефективно використати кошти гранту. Та підтверджує думку учасників торгів, висловлену у запитах до процедури, що вони включені до тендерних умов з метою штучного обмеження конкуренції та лобіювання завчасно обраного програмного продукту. У зауваженнях відзначається, що це «ІТ-Підприємство (ІТ-Enterprise)» від ТОВ НВП «Інформаційні технології».

Є і вишенька на торті — російський слід. Відповідно до офіційної відповіді, наданої кіберполіцією, цей розробник можливо досі не припинив роботу в країні-терористі, яка щодня вбиває Українців. Дотримання яких санкцій ми можемо вимагати від міжнародних партнерів в такому випадку?

Як довго будуть продовжуватись подібні маніпуляції під час закупівель — питання риторичне. Під час війни ця історія виглядає як мародерство. І хай питання закупівель в ІТ є складним та малозрозумілим широким верствам населення, тож не отримує широкого розголосу, однак воно є зрозумілим для спеціалістів, особливо тих, хто контролює ефективність використання грантової допомоги з боку міжнародних донорів. Втрачається головне — довіра. Це призводить до скорочення міжнародної допомоги або її сильного сповільнення. Що ми наразі і спостерігаємо.