Українська адвокатура має пишатися тими, хто віддав життя за українську державу
Не маю майже нічого додати до слів Igor Cherniak Схиляю голову перед тими, хто віддав своє життя за Україну.
У День адвокатури хочу нагадати про наших загиблих колег.
Дмитро Антоненко.
Федір Панфьоров.
Олександр Поліводський.
Олег Лєбєдєв.
Гія Джамбулович.
Микола Лазарчук.
Михайло Слишик.
Сергій Ярмоленко.
Сергій Панченко.
Сергій Слабенко.
Юрій Сикиринський.
Денис Тарасов.
Ігор Василенко.
Віталій Дударчук.
Честь!
І запитання до Національна асоціація адвокатів України /Ukrainian National Bar Association
Можемо на наших адвокатських ресурсах вшанувати памʼять всіх наших загиблих колег?
Написати про життєвий шлях кожного.
Залишити реквізити для допомоги їхнім родинам.
Саме час це зробити.
Українська адвокатура має пишатися тими, хто віддав життя за українську державу.
А не тими, хто змився за кордон і тепер типу звідти веде "міжнародно-правову" діяльність чи як ви там ото красиво на сайті про це пишите.
Українській адвокатурі потрібно:
1. Вшанувати пам’ять загиблих колег.
2. Позбавити статусу адвокатів зрадників та колаборантів.
3. Розвивати інститути адвокатського самоврядування, а не практику зборів-поборів з інших колег.
Після цього матимемо моральне право на святкування та вітання один одного!
P.S. Додам єдине. Почати можна, наприклад, з тих кримських адвокатів, які допомагають фсб в імітації судових процесів в Криму. За 10 років лише одного адвоката позбавили свідоцтва, та й то правозахисники зверталися. Тобто за 10 років взагалі жодної реакції.
