СБУ помітила Черняка, але не бачить Парамонова?

29 грудня Служба безпеки України повідомила про викриття бізнесмена Євгена Черняка (власника алкогольного холдинга Global Spirits) на фінансуванні російської збройної агресії проти України. За даними слідства, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором й у 2022 році лише у вигляді сплати податків і зборів перерахували до російського бюджету близько 6 млрд у гривневому еквіваленті. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили про підозру Черняку та ще 6 топ-менеджерам його компаній за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

У чому може бути проблема зі справою Черняка і чому не варто радіти? Проблема в тому, що після гучного викриття все знову зупиниться. Перш за все, у медійній площині. При цьому в Україні продовжують заробляти гроші десятки "черняків" й сотні подібних до нього бізнесменів дрібніше. Вони продовжують приховувати через підставних осіб свої бізнес-інтереси в росії чи на окупованих територіях, співпрацюючи з окупаційними адміністраціями та спонсоруючи путінську війну. Тому не можна зупинятися лише на Черняку.

Взяти для прикладу харківського бізнесмена Дениса Парамонова – власника холдингу SMK-group з виробництва ковбасних виробів. Він вже потрапляв у поле зору СБУ й навіть засвітився, як фігурант кримінального провадження №42022110000000490 за колабораційну діяльність (ч.4 ст.111-1). Але СБУ перестала його помічати? В умовах окупації співпрацюють з росіянами два його підприємства – ТОВ "Бердянський м’ясокомбінат" та ТОВ "Бердянські ковбаси". Парамонов переоформив власність бердянських підприємств на естонську компанію DJP Invest OU, а її власником зробив довірену особу – Бабаяна Г. Л. (директора комбінату). Підприємства співпрацюють з окупантами та отримують замовлення від голови так званої "ради міністрів військово-цивільної адміністрації Запорізької області" Антона Кольцова. І ніхто не арештовує бізнес Парамонова, як бізнес Черняка, й навіть не обіцяє передати це майно в управління АРМА.

Натомість, Парамонов, який у 2022 році раптово став інвалідом другої групи (велике питання до правоохоронних органів до законності видачі посвідчення інваліда), щоб виїхати з України до Польщі, видає себе за великого благодійника на Харківщині. Але так і не зміг вичавити з себе жодного слова про російську агресію, не те, щоб засудити її.

Веслувальник Парамонов та його свідоцтво про інвалідність 2-ї групи, до появи якого під час повномасштабного вторгнення є багато запитань.

Тому суспільству варто не радіти викриттю Черняка, а вимагати продовження викорінення колаборантів – адже на прикладі Парамонова ми бачимо вибірковий підхід до справ колаборантів та російських посіпак. Варто не радіти гучним заголовкам про затримання, а вимагати результатів у суді – заслужених вироків та конфіскації майна в користь держави. Як показує досвід, навіть під час повномасштабного вторгнення, навіть путінські олігархи в Україні можуть залишити собі свої активи, як це сталося із ПрАТ "Хустський кар’єр" і ПрАТ "Жежелівський кар’єр", контроль над якими залишився у гаманця путіна Олега Дерипаски.