Наскільки потужним є новий пакет санкцій Європейського Союзу?

18 грудня Європейська Рада ухвалила довгоочікуваний 12-й пакет санкцій проти РФ. Україна постійно артикулює необхідність посилення тиску на Росію, адже великі паузи між пакетами економічних обмежень лише подовжують спроможності російської армії. Попередній, 11-й пакет санкцій прийняли ще в червні 2023 року, але заборонені товари продовжують потрапляти на російські ринки. 

Перепоною в узгодженні 12-го пакету санкцій стала позиція Австрії, зумовлена тим, що у списку спонсорів війни перебуває Raiffeisen Bank. НАЗК внесла цей австрійський банк до “чорного списку”, позаяк той продовжує роботу в Росії й отримує там величезні прибутки. Зрештою, для розблокування консенсусного рішення Україна тимчасово призупинила статус банку як спонсора війни. Втім, українська сторона вважає, що остаточне вилучення Raiffeisen із цього списку можливе лише в разі його повного виходу з російського ринку.  

Що ж передбачає новий санкційний пакет? Не секрет, що з Росією значно наростили експорт Туреччина, Казахстан і країни Середньої Азії — Вірменія, Узбекистан, Киргизстан. Ці держави стали каналами для чутливих товарів, які живлять російську військову машину.

Так от, у черговому пакеті обмежень передбачено, що експортери ЄС мають запровадити в контрактах заборону на реекспорт особливо чутливих товарів і технологій у Росію чи для використання в Росії.

При цьому Єврорада заборонила транзит через РФ будь-яких товарів військового призначення, які експортують із ЄС до третіх країн, і розширила перелік заборонених товарів, що можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського ВПК. До нього ввійшли хімікати, літієві батареї, термостати, двигуни постійного струму та серводвигуни для безпілотників, верстати, деталі машин і механізмів.

Вперше у європейських санкціях з’явилася заборона на імпорт, купівлю або перевезення алмазів із Росії або російського походження (які обробляють у третіх країнах). Як відомо, РФ — найбільший виробник алмазів у світі: Єврокомісія оцінює її доходи від експорту алмазів у 4 млрд євро на рік. 

Разом з цим, Єврорада розширила заборону на імпорт з РФ металургійної продукції — передільного і дзеркального чавуну, заліза прямого відновлення, мідного та алюмінієвого дроту, фольги, труб з алюмінію — товарів, продаж яких дозволяє РФ генерувати значний прибуток для продовження агресивної війни. Врешті, такі обмеження є позитивним сигналом для українських металургів, які зможуть зайняти місце російських постачальників на ринку.

Для посилення контролю за виконанням “стелі цін” на нафту будуть запроваджені правила сповіщення про продаж танкерів будь-якій третій країні та посилені механізми обміну інформацією. Це дасть можливість протидіяти створенню “тіньового флоту” для перевезення російської нафти за ціною дорожче 60 доларів, а також виявляти судна й організації, які приховують походження або призначення вантажу чи маніпулюють автоматичною ідентифікаційною системою (АІС) під час транспортування російської нафти і нафтопродуктів.

Запровадив ЄС і персональні санкції — до цього списку потрапили син експрезидента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, голова Генштабу Повітряно-космічних сил РФ Віктор Афзалов, голова Московської міської думи Алексєй Шапошніков і весь склад Центральної виборчої комісії РФ.

Нові заходи Євросоюзу, безперечно, посилюють тиск на економічну спроможність Росії. Радник Офісу Президента з питань санкцій Владислав Власюк оцінив новий пакет у 2 млрд доларів на рік збитків для російського бюджету. Втім, тиск на Росію повинен бути системним, адже запас міцності економіки агресора ще не вичерпаний, а санкції часто мають накопичувальний ефект і довготривалі наслідки.

Важливим моментом залишається відсутність надійних гарантій виконання вже введених санкцій та спроможність Кремля їх обходити. Так, Москва одразу поспішила заявити, що знає способи обходу обмежень щодо алмазів, оскільки готувалася до них заздалегідь. Також у відповідь на санкції РФ розширила список представників євроінститутів, яким заборонено в’їзд на територію країни.  

Така ситуація має спонукати демократичні сили бути гнучкими та варіативними у застосуванні обмежень, аби максимально виснажити російські фінансові потоки, які Кремль спрямовує на війну в Україні.