30-тисячний пацієнт

Сьогодні ми надали допомогу 30-тисячному пацієнту від початку великої війни. Спеціально не підлаштовували. Так сталося…
Напевно рік, що минає, був для #ПДМШ вирішальним. Влітку через брак ресурсів ми навіть припускали, що ПДМШ припинить існувати у формі добровольчого формування. Були готові до офіційної мобілізації та перетворення легендарного добровольчого підрозділу на медслужбу одної з військових частин. Але у Господа були на нас інші плани. Ми максимально скоротили чисельність на фронті, зменшили кількість локацій та екіпажів, працювали з останніх сил, але не зупинили роботу. Ми змогли вистояти, змогли переформатуватись та з новими силами продовжили робити те, що вміємо робити найкраще – рятувати життя.
Наші ротації знову збільшуються. Наш навчально-тренінговий та реабілітаційний центр будується. Наша флотилія швидких та евакуаційних авто в набагато кращому стані, аніж була рік тому. Ми не збираємося зупинятися, адже розуміємо, що ця війна надовго, а кожне врятоване життя - варте будь-яких зусиль, які нам доводиться докладати.
Але в році, що минає, ми не тільки рятували життя. Ми ще активно допомагали нашим побратимам та посестрам, які носять погони. Для #ПДМШ 2023 рік це:
• 12 ротацій;
• 320 добровольців, що працювали на фронті;
• 22 353 пацієнти, яким надано допомогу;
• 405 тис. кілометрів в дорозі;
• 35 автомобілів, переданих Силам оборони України
• 7 одиниць реанімаційного обладнання та 1 повнофункціональний польовий госпіталь, передані в користування військовим частинам;
• 30 тонн гуманітарної допомоги, яку доправляв адресатам наш надійний партнер – Нова Пошта;
• 365 днів невпинної роботи в режимі 7/24.
Все це заради одного – врятувати, надати допомогу, евакуювати, дати шанс вижити тим, хто щодня ризикує, аби ми могли зібратися за родинним столом і зустріти Новий рік біля прикрашеної іграшками ялинки.
Ми вдячні всім нашим друзям, партнерам, донорам, всім небайдужим, хто допомагав, донатив, радив, репостив – ви наша опора, мотивація та натхнення! Попереду ще один рік нашої боротьби, нашого опору, який не обіцяє бути легким. Ми мусимо вистояти, ми повинні продовжувати працювати і робити все, щоби не залишити ворогу жодного шансу нас перемогти.
Працюємо далі, не зупиняємося, та щодня памʼятаємо - війна триває. Але разом ми непереможні!
Дуже сумно що держава "спорсорує" купу дармоїдів, а ті хто реально робить корисні речі змушені самі шукати собі спонсорів (
Як сумно й те що здібні талановиті люди в ЗСУ вимушені займатися херньою замість того щоб робити корисні речі.