Таабет і сучасність

Історія знає сотні чи не тисячі прикладів зрад і підступництва. Є навіть ціла професія, основною задачею якого є обман і зрада ближнього. Ні, це не прокурор чи митник і навіть не народний депутат України. Я маю на увазі шпигунів.

З прадавніх давен, як тільки плем’я починало хоч якось розуміти, що вони не одні на полонині, відразу до сусідів відправлялись воїни з метою встановити, що чекати - підкорення чи можливість підкорити інших.

Працівники плаща та кінжалу із часом пробрались на найвищі щабелі влади країн проти яких і мали працювати. Україна – це країна в якої ще 10 років тому на найбільш важливі посади призначали відвертих агентів РФ. Це і колишній голова СБУ – Якименко і Міністри оборони України – Михайло Єжель, Дмитро Саламатін, Лєбєдєв Павло. На високих посадах шпигуни були і при Порошенкові і при Зеленському. Але повні списки ми отримаємо, коли обидва вже будуть не при владі і не зможуть прикривати своїх підлеглих.

 Я жодним чином не зазначаю, що хтось із політиних лідерів України відверто працює на ворога, я просто гарно знаю історію і пам’ятаю приклад генерала Санта-Ани, який будучи диктатором Мексики програв американцям не одну війну, а потім на отримані від уряду США гроші спокійно прожив залишок життя в Нью-Йорку.

А був ще цікавіший приклад, як справжній радикальний арабський антисіоніст Амін Таабет виявився агентом «Моссаду». Історія була в 60х роках минулого сторіччя в Сирії. Ізраїльський агент Елі Коен на стільки здружився з Президентом Сирії Ель-Хафез, що його положення в країні нагадувало Андрія Єрмака. От ніби важливих посад жодних, але всі державні таємниці у нього в кармані.

Амін Таабет виглядав, як багатенький ідіот і радикальний антисеміт. З дозволу Президента і Генштабу він катався по оборонним позиціям сирійців на Голланських висотах, давав інтерв’ю в газетах, де розповідав, яка компанія зараз будує канал для відводи води з Іордану. А потім директора цієї саудівської компанії знаходили без голови в районі Бейруту, а техніку спалювали ізраїльські ВВС. В принципі вів звичайне життя пересічного політика сучасної України.

За хабарі він проштовхував у верхівку спецслужб та правлячої партії «БААС» найбільш тупих довбнів, міністрам і генералам він поставляв «секретарш», які зливали Таабету всю секретну інформацію. На певному етапі в Сирії не існувало тих секретів, якими б не володіли ізраїльтяни.

Згодом все ж Таабета зловили і швидко розстріляли, адже багато генералів і міністрів фізично боялись, що під час допитів стане відомо, скільки вони разом коксу винюхали, а відповідно тайна має піти разом із шпигуном.

Гарно знаючи історію, я скептично відношусь до ультра патріотичних крикунів, активних ідіотів та державних діячів, які беззмістовно ганяють по позиціях ЗСУ і фотографуються на фоні техніки і на всіх ток-шоу розповідають, де ми будемо контр-атакувати. І я дуже сподіваюсь, що наші спецслужби займуться всіма хто порушують державну таємниці в ніби то гонитві за вподобайками в соцмережах.

Адже ми можемо скільки завгодно жартувати над дурнями у владі, але якщо вони вже при владі, то може вони не такі вже і ідіоти?