Мобілізація (проєкт Закону N 10378)

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації … (№10378) викликав занепокоєння, осуд та незадоволення суспільства. Що видається автору цілком закономірним з наступних міркувань.
Фактично державою було визначено завданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації. Задля виконання покладеного завдання територіальним центрам було надано ряд повноважень. 
Водночас завдання зі здійснення мобілізації належним чином досі ТЦК виконано не було.
Стаття 8 Конституції України говорить про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Зазначений принцип у теорії був обґрунтований вченим Альбертом Дайсі.
У праці «Вступ до вивчення конституційного права» щодо розуміння сутності принципу верховенства права A. Дайсі в тому числі вказав, що існування привілеїв для держави та її «чиновників» у порівнянні з суспільством, населенням держави повною мірою суперечить принципу верховенства права.
У нашому випадку принцип статті 8 Конституції України також було порушено. Проєктом Закону №10378 пропонується внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та позбавити права на відстрочку від призову на військову службу осіб з інвалідністю ІІІ групи. Також знову ж передбачені зміни до законодавчих актів щодо зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. 
Виходить, що держава в особі ТЦК «не справилась» із здійсненням мобілізації, водночас не взяла відповідальність на себе, а має намір «перекласти відповідальність на плечі» осіб 25-26 років та вразливої групи населення – осіб з інвалідністю ІІІ групи. Відтак держава створює привілеї для себе і нівелює принцип верховенства права.
Попри це потрібно пам’ятати, що не слід очікувати справедливості тільки від держави. Захист Вітчизни,  незалежності та територіальної цілісності України є обов’язкам всіх громадян України. Є захисники, які тримають «рубежі» і з початку повномасштабного вторгнення, і навіть з 2014 року, і є ще значна кількість населення держави, яка не виконувала взагалі свого обов’язку із захисту України. Не варто забувати про власні обов’язки, перекладаючи їх на плечі інших, як це фактично робить держава.