Прецедент претендентів

12 січня, безперечно, стало ключовою "точкою відліку" для юридичного виміру протистояння російській агресії.

Укладена в цей день британсько-українська Угода про співробітництво у сфері безпеки стала першим міжнародним договором "широкого виміру", який має прямою метою протидії агресії та поновлення сталого миру.

До того реагування на агресію на міжнародному рівні було у вимірі декларацій та резолюцій, або ж дуже тематичних угод, часто міжвідомчих, у яких не описувався миропорядок після війни.

Тепер все змінилося.

Та хоча Угода й двостороння її наслідки будуть глобальними

По-перше це юридична пастка, а радше ціла "ведмежа яма" для агресора. Адже агресія - це відносини, війна - це відносини, а відносини породжують обов'язки.

Та водночас ці обов'язки встановлюють та конкретизують саме міжнародні договори.

Злочинно вступив у ці відносини з Україною, рф тепер отримує обовязкові для себе наслідки від договорів України про протидію агресії, та такі наслідки у міжнародних судах та організаціях будуть явно визнані правомірними - прикладом, відповдіно до нинішньої Угоди.

Прикладом - щодо заморозки російських активів Великобританією.

Або ж - щодо відповідальності воєнних злочинців.

До речі, в Угоді чітко вказане, хто має ними займатися, крім українських правоохоронців, і це Міжнародний кримінальний суд.

А не щось інше.

Добре, коли Угоди пишуть нормальні юристи.

По-друге, Угода стала прецедентом для інших партнерів України; щось мені підказує про відповідну активність та саме протягом наступних двох з половиною місяців. З очевидних причин.

Низка урядів цивілізованих країн тепер перед дуже простим вибором: чи укладати з Україною подібні угоди (риторичне питання) та чи буде нинішня Угода прецедентом за змістом та за процедурою: у цьому вимірі ігнорувати її підхід нашим іншим партнерам неможливо.

А щодо інших, не-партнерских та й окремих не-дружніх країн, і це буде по-третє, наведу дослівно норму Угоди про те що її "Учасники прагнутимуть забезпечити, щоб військові спроможності України були на такому рівні, щоб у разі зовнішньої військової агресії проти Сполученого Королівства Україна була здатна надати ефективну військову допомогу. Умови, формат та обсяг такої допомоги визначатимуться Учасниками".

Тут старий жарт про те що "не НАТО має надавати гарантії Україні а навпаки" насправді залишається жартом, поки не почати досліджувати це юридично.

Моделюємо: на Великобританию напали злі гусити чи інші птеродактілі.

Україна за Угодою допомагає, при чому формат такої допомоги визначить окремо у двосторонньому діалозі з Лондоном і це все буде правомірно та відповідно до Статуту ООН.

І це може бути такий формат, що автоматично перетворює двосторонні українсько-британські відносини на рівень вже не партнерских, а союзницьких. Із взаємними обов'язками.

А хто у нас головний друг та глобальний меценат гуситів та птеродактилів?

Вкрай цікаві юридичні штуки вміють писати у Сіті.

Ну а те що пан Сунак у Києві після того як почалося дуже цікаве на Червоному морі це звісно співпадіння. Тому про гуситів та птеродактилів звісно буде окремо

Поки дочитаю рекомендовану Юрій Бутусов "Серпневі гармати".

Корисна штука, дуже раджу.

@читачі

P.S. За Угодою "Сполучене Королівство підтримуватиме Україну в плануванні реінтеграції нині окупованих територій".

Це дуже й дуже добра новина; здається, нарешті у окремих бурхливих виробників колообігів свідомості та міжгалактичних чемпіонів з ігр в імітацію настають скрутні часи.