Незадоволений попит на справедливість

Мої міркування про необхідність дотримуватися встановлених законом процесуальних норм у кримінальному провадженні відкрили портал у пекло. Починаючи з коментарів про те, що захист прав людини розповсюджується лише на хороших людей, а у покидьків немає ніяких прав (а як дізнатися, хто хороший і хто поганий? напевно, спитати людей на вулиці?), і закінчуючи прославлянням Сталіна, бо він виграв війну і при ньому був порядок.

На все це я скажу лише одне. Коли прийдуть до вас, ви будете прагнути, щоб в руках у правоохоронців був правильно оформлений ордер, а поруч із вами був адвокат. Щоб правоохоронці діяли в межах і в спосіб, передбачений законом. Щоб не лякали ваших дітей, не принижували вашу сім'ю і не знищували ваше майно. Щоб не встановлювали вам заставу в 170 разів більше суми можливої шкоди. Для себе ви будете прагнути законності.

Тож не бажайте іншому того, чого не бажаєте собі. В одній старій книзі цьому вчать. Може, ви колись про цю книгу чули. Може, бабуся розповідала.

І не думайте, що при Сталіні ви були би вертухаєм, а всі інші зеками. Ви були би зеком так само, як і інші. Власне, перехід з першої категорії у другу був би раптовим і моментальним. Уявляю, як би ви здивувалися, бо ж вас-то за що?

Суспільство має величезний незадоволений попит на справедливість. І якщо потурати бажанням натовпу покарати поганців попри законні процедури, то в країні з величезною кількістю зброї та низькою правовою культурою залишиться лише кілька мільйонів населення. Але нам з вами буде вже все одно, бо нас із вами не буде. Мене, бо я захищав закон, а вас, бо ви якийсь підозрілий на вигляд, краще пристрелити.