Куди рухається галузь БПЛА
Основна битва у 2024 році буде в кімнатах інженерів і виробників ударних дронів. Тренди, куди рухається галузь БПЛА і, де ми маємо переграти ворога:
Перше. Це нічні та тепловійзійні камери на ударних дронах fpv. В кого їх буде більше і хто створить кращу якість їх використання у ночі - той і отримає перевагу.
Основний двіж у орків вночі: ротації піхоти, пересування техніки, підвіз БК.
Вночі ворог почувається більш комфортно.
Головна наша задача сковати ворога, у другу половину дня.
Вже зараз деякі українські підрозділи працюють на нічних камерах. Ми також готуємось до проведення операцій вночі. Але нічні камери на fpv вже використовує і ворог.
Хто першим масштабно використає нічну високоточну зброю - той і отримає суттєву перевагу.
Друге - це самонаведення дрона по цілі, де дрон вражає ціль за рахунок автонаведення.
Зараз ряд виробників вже тестує подібну систему, ми подібне, ще не тестували, але я думаю перші дрони fpv з автоматичним наведенням будуть на полі бою вже на весні.
Третє - це рої дронів.
По факту, воно інколи так і є. Коли з’являється ціль - з різних напрямків вилітають дрони, і екіпажі між собою конкурують хто вразить першим.
Але будуть і такі рішення, де один підрозділ буде застосовувати одразу рой дронів - 6-8 одиниць. Причому виносити їх зможе інший Велики дрон "мама", що випустить "діток" в бій і повернеться за іншими дітками, поки малеча буде палити орків.
Четверте - це захищений зв’язок.
Головні шахи на полі бою відбуваються як раз зі зв’язком. Ворожий РЕБ намагається подавити наші дрони. Перевагу отримає той, хто зможе зробити рішення із конектом, який не подавить ворожий реб.
Той, хто реалізує ці ідеї і отримає краще і ефективніше застосування уданих БПЛА. Але, є супер важливий нюанс ! як показує практика, головний успіх - не в технологічних рішеннях, а у вмінні масово і швидко виробляти найкращі продукти.
Якщо креатив, розум і експеременти - це наша перевага. То масованість застосування - перевага ворога. Вони крадуть в нас ідеї і ставлять їх на потік.
В історії не мало прикладів, коли той, хто виробив цікаве рішення першим, програє тому, хто зміг поставити це рішення на конвєєр.
В чому, до речі, і феномен Китаю.
Що китайці винайшли першими? - відеокамери, телевізори, дрони чи електромобілі, - напевно ніщо. Але лідери за виробництвом, майже кодної одиниці техніки зараз - це Китай.
Тому наша головна задача, бути готовими миттєво ставити на масові виробництва усі технологічні рішення.
Саме за це на фронті ми і переживаємо. Щоб ми не програли війни в інженерних кімнатах і не проспали мить, коли державі терміново треба приймати рішення, щодо закупівель кращих технологій у наших виробників.
Оптимально адаптувати вже готове до вимог ТЗ - це і є базовий метод інженерії.
Інженер зобовʼязаний максимально використовувати вже існуючі вироби, елементну базу, обмежувальний перелік комплектуючих, враховувати технологічні можливості підприємства де планується виробництво.
Якщо є ТЗ , або спеки на новий виріб/продукт і для розробки нового виробу/продукту, який відповідає вимогам ТЗ замовника достатньо "адаптувати вже готове", то справжній інженер зобовʼязаний зробити це оптимально.
Тому інженери спочатку обирають серед вже існуючих зразків виробів декілька виробів-аналогів того нового, який потрібно розробити, згідно ТЗ та аналізують їх, обираючи з них один - найбільш близький за технічними та економічними характеристиками до вимог ТЗ.
І потім, з обраного прототипу виробу, проектують і розробляють той, який буде відповідати всім вимогам ТЗ. Чим менше буде змін у порівнянні з обраним існуючим прототипом - тим краще. Оптимальніше.
Наприклад, всі камери і електроніку ми отримуємо виключно з-за кордону, власних виробництв немає, і проєктувати немає кому. А це і є найвисокотехнологічніші елементи дронів.
Якщо для відповідності вимогам ТЗ обгрунтовано потрібні принципово нові
технічні рішення (якщо неможливо використати те, що вже існує), тоді інженери залучають науковців, проводять НДКР і створюють нову деталь, вузол, технологію, які дозволять довести прототип до відповідності нового виробу всім вимогам ТЗ. Але, знову ж таки, це нове додається до "старого" лише там, де інакше неможливо, тільки в межах необхідного мінімуму витрат ресурсів, оптимально.
На жаль, їх потрібно набагато більше, ніж ще лишилось.
Наші керманичі будували постіндустріальну економіку банкірів, юристів, аграріїв та ІТ. Україна на хвилі пацифізму проспівала й протанцювала оборонну промисловість , позбавляючись "непотрібного" виробництва зброї та ***********, позбавляючись інженерних кадрів та системи їх підготовки.
Тепер для виробництва зброї потрібно знов будувати промислове виробництво, разом із підготовкою інженерних кадрів.
Шлях тривалий, але реальний за фінансовим та технічним сприянням західних партнерів із створенням відповідних спільних з партнерами кластерів виробництв.
А якщо Китай одного дня відмовить, посилаючись на нестачу виробничих потужностей через вже укладені фьючерсні контракти [з руснею]?
Поки що відносно "короткий шлях" придбання в Китаї для нас ще існує, але має сталу тенденцію до "подовження", ускладнюється та дорожчає, бо постачання йде через довгий ланцюжок посередників та перевищення попиту над пропозицією. Врешті решт країна - постачальник може підтримати ворога та накласти санкції-заборони постачань, або їх суттєвих обмежень.
Тому небажаний, тривалий і важкий шлях відновлення власного оборонного промислового виробництва все ж мусимо пройти, як би важко це не сприймалося. Правильний підхід - інтеграція у відповідні кластери оборонних виробництв партнерів.
Але в цілому фінансовий, промисловий та інтелектуальний оборонний потенціал наших партнерів з НАТО значно перевищує можливості ворога та його союзників - Ірану, КНДР та деяких інших країн разом узятих (окрім Китаю).
Війна в Україні повернула наших партнерів з країн НАТО до реальності. Взято курс на відновлення власних ОПК з урахуванням потреб ЗСУ - єдиної боєздатної армії, на яку зараз можна реально покладатися країнам НАТО - партнерам України.
Процес відновлення та розвитку ОПК партнерів йде не так швидко, як нам би хотілося, бо партнери, крім класичних проблем демократії, теж мають значну питому вагу постіндустріальної економіки є ресурсні проблеми, не вистачає кваліфікованих робітників у промисловості, заважають всілякі законодавчі обмеження, активна протидія агентів Кремля та корисних ідіотів.
У порівнянні з ворогом темпи відновлення ОПК партнерів поки що недостатні. Але темпи відновлення ОПК партнерів постійно зростають.
Ворогу ж створено такі принципові стримуючи обмеження конвенційного військового потенціалу, яких немає в партнерів. І коли відповідний потенціал партнерів буде достатньо реалізований, відбудеться перевага над ворогом у *********** та високотехнологічній зброї. Потрібно виграти час.
Шустер точно написав - крадуть як в останній раз.
Якщо військові не візьмуть справи у свої руки, то таки будуть скоро воювати лопатами.
Як і предрік пан Кулєба.
Ні про яку владу я не писав. Узяти справи у свої руки можна і розумніше.
Спробуйте ще раз
Бойовими діями керує бурьяна бєзумна, не Залужний?
Кому треба - зрозуміє.
Натяки кожний розуміє по-своєму.
Ваш натяк багатьма розуміється як "потрібен прихід військових до влади, як у Аргентині 1976 року, коли Массера оголосив процес національної реорганізації".
Коли військові починають займатись, крім війська, іншими державними справами, це вже тягне щонайменше на узурпацію влади.
При чому, на відміну від д'Єрьмака, Залужний не зможе тихо підпорядкувати собі державу адміністративними методами. д'Єрьмак не дозволить.
Тому єдиний вихід - щось на кшталт розстрілу Білого дому на росії.
Яка смачна картінка для росЗМІ. Те, що треба для припинення будь-якої допомоги нєлєгітімному правітєльству бившєй Украіни.
До замкненого циклу виробництва нам як до Парижу - раком.
Це є кривава платня за освіту, деформовану НЕ у бік ІНЖЕНЕРНИХ НАПРЯМКІВ, а юристів, психологів, політологів, пєдогогів та решту випускників інституту імені М. Поплавського.
Назвати це порно "гуманітарним напрямком" язик не повертається, оскільки кількість ніколи не тотожня якості.
Зі всім згоден, це реалістичні завдання крім крейсерів дронів (Велики дрон "мама", що випустить "діток" в бій). На даний час неможливо, бо вага такої конструкції буде величезна, а її немає чим тримати в повітрі, тобто немає настільки потужних елементів живлення, в природі не існує. Отже единий шлях це гібридні двигуни, коли ДВЗ виробляє електрику, яка потім йде на електродвигуни дрона. І ми це в теорії можемо, у Касьянова колись була модель, РПГ тягала здається на 30км, на гібриднику. Але це реально складна річ.
1) куди ділися баблоси на дрони (невже миші з'їли як зерно з держрезерву?), де ця армія дронів, обіцяна рік тому, і коли вона нарешті з'явиться?
2) чому ці дрони досі збираються в житлових кімнатах вручну на колінах, а не в підземних обладнаних цехах з максимальною автоматизацією і конвеєрною збіркою (або десь закордоном на спільних підприємствах, наприклад в Японії, чи хоча б в Прибалтиці)?
3) коли нарешті Мішаня і Сашко стануть "гарними танцюристами", яким нічого не буде заважати вправно "танцювати" для оборони країни?
- підприємців подавлюють як можуть
- інженерів і програмістів хочуть пустити як фарш
- Так, у нас інженерів і програмістів в рази менше чим менеджерів, психологів, коучів і тд
- нема культури виробництва - українець скоріше думаю в сторону послуг бо виробництво жахали 30 років
- при тому тотальна корупція, піар і може довйти до абсурда шо титанічні зусилля будуть помножені на 0 бо Подоляк запостить фото типу "от у нас круте виробництво дронів"
....а потім, ну давайте, "дайте стране угля". Угу. 2 секунди.
- Це вже є ПОМИЛКА, тому що:
БІЛЬШІСТЬ виробників НЕ ЗДАТНІ швидко масштабувати виробництво так, щоб виробляти одразу ДОСТАТНЬО багато продукції, після чого держава могла би просто "закупити" вже готову їхню продукцію!
Автор статті сам пише і наводить приклади, що у диктаторських чи тоталітарних режимах швидше запускають МАСОВЕ ВИРОБНИЦТВО навіть вкрадених технологій. ЧОМУ? ЯК? - ТОМУ ЩО ТАМ МАСОВЕ ВИРОБНИЦТВО ОРГАНІЗУЄ ДЕРЖАВА !
Тому що розробники нових технологій чи виробники-експериментатори ВМІЮТЬ займатися саме розробкою, налагодженням і вдосконаленням саме ТЕХНОЛОГІЙ І ПРОДУКТІВ,
але вони, як правило, не вміють, не хочуть чи не звикли займатися великою кількістю ІНШИХ ЗАДАЧ, які необхідні для швидкого запуску МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА, наприклад:
1. Пошуки і придбання прав на використання потрібних придатних для цього приміщень.
2. Пошуки і придбання великої кількості часто дорогого обладнання.
3. Пошуки і найм великої кількості достатньо кваліфікованого персоналу.
4. Пошуки і закупівля комплектуючих або сировини і матеріалів, з яких виробляти продукцію.
5. Облік і звітність, інші офіційні процедури, юридичний супровід в іншому класі підприємств.
На ці задачі потрібна НЕ ТІЛЬКИ ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ ГРОШЕЙ, АЛЕ І ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ РОБОТИ (людей відповідної кваліфікації).
А автор, схоже, за звичкою наших державних діячів, хоче не обтяжувати себе (державу) цими горами організаційної роботи і горами потрібних для справи ресурсів, а ПРОСТО КУПИТИ ГОТОВУ ПРОДУКЦІЮ... ЯКОЇ НЕМАЄ !