Добробат в Стенфорді

Стенфордський університет у Каліфорнії – один з провідних у Сполучених Штатах та й в усьому світі. Розташований безпосередньо у Кремнієвій долині, це альма-матер багатьох людей, які згодом стали засновниками найпотужнішого світового інноваційно-технологічного кластера. Тут навчалися засновники великої кількості компаній, без яких неможливо уявити нинішній світ сучасних технологій – від Google та Yahoo! до Hewlett-Packard та Cisco. На сьогодні тут ведеться навчання та наукова робота по десятках напрямів у точних, гуманітарних та суспільних науках. Тому досвід спілкування з представниками Стенфордського університету є неоціненним.

Під час нинішньої поїздки до США вдалося поспілкуватися не просто з репрезентантами Стенфорду, а й особами, які певною мірою являють собою обличчя самого університету. Одним з них був Майкл МакФол – американський дипломат, помітна фігура у зовнішній політиці США, колишній випускник закладу, а нині – професор політичних наук Центру з питань демократії, розвитку та верховенства закону при Стенфордському університеті. Під час зустрічі Майкл МакФол, який є гарячим прихильником України та нині разом із керівником Офісу українського президента Андрієм Єрмаком очолює Міжнародну робочу групу щодо санкцій проти Росії, дипломат виклав свою візію глобальної протидії російській агресії та допомоги Україні. Він наголосив на тому, що заблоковані різними країнами світу активи росії в жодному разі не можуть бути повернуті державі-агресору, а мають бути спрямовані на відновлення України. А ще відзначив, що зараз надзвичайно важливо зосередитися на пошуку усіх російських активів, прихованих в країнах цивілізованого світу та забезпечити дієвий механізм виконання санкцій проти росії, щоб новітні технології та товари подвійного призначення, які можна використати для виробництва нової зброї, не змогли потрапляти до країни-агресора. На переконання МакФола, кожна російська компанія й фізична особа, яка працює в росії, має відчути на собі наслідки запроваджених санкцій – і це є одною з головних цілей тих зусиль, які мають докладати дипломати та уряди західних країн.

Одним з найважливіших інструментів відшкодування збитків та залучення коштів на відновлення України МаклМакФол назвав так звані «репараційні облігації» - цінні папери, які могла б випустити Україна в рахунок російських коштів, заморожених на Заході ще на початку війни – йдеться про суму, що дорівнює близько 300 мільярдів доларів. Оскільки через позицію деяких країн нині передача цих коштів Києву не уявляється можливою, залучення таких облігацій могло б зрушити справу з мертвої точки.

Ще одна важлива зустріч відбулася із відомим в Україні філософом, політологом та економістом, професором Стенфордського університету Френсісом Фукуямою. Він неодноразово відвідував нашу державу, провів не одну свою лекцію в різних українських містах. Фукуяма – активний прихильник євроінтеграції України та її вступу до НАТО, адже вважає, що тільки таким чином в осяжномумайбутньому ми зможемо захиститися від російських зазіхань. Також, на його переконання, підсумки війни України з росією, матимуть глобальні наслідки: вони вплинуть не лише на суто європейські та євроатлантичні процеси, а суттєво позначаться на усій архітектурі світової безпеки. Як приклад Френсіс Фукуяма наводить таку сентенцію: донедавна ніхто не міг передбачити, що Китай потенційно зможе насильницьким шляхом виступити проти Тайваню і повалити демократично обраний уряд цієї країни. Але тепер такі погрози з боку Пекіна лунають дедалі частіше, тому Західний світ як ніколи зацікавлений у зміцненні своєї ролі щодо протидії авторитарним країнам, починаючи з московського режиму диктатора путіна.

Ще одна вагома теза, висловлена Френсісом Фукуямою в контексті справи Добробату та взагалі питання відновлення України – це його позиція щодо децентралізації та принципу субсидіарності, згідно з яким завдання повинні розв’язуватися на нижчому, віддаленому від центру рівні, де їхнє вирішення буде значно більш продуктивним. Тут наші думки практично збігаються, оскільки Добробат, який працює вже в семи регіонах України, за час свого існування добре вивчив потреби місцевих громад та найбільш дієві методи роботи та ефективного використання коштів на місцях.