Не дайте забрати в нас надію на життя

Подивіться в очі моєму чоловікові і скажіть, що він, той, хто віддав своє життя заради майбутнього України, не має надії на народження в ній його діточок.

Він йшов в останній бій будучи впевненим, що я, його дружина, обовʼязково народжу і виховаю крихіток в любові та турботі. Він вірив. Підписав всі необхідні документи. В його серці не було сумнівів. Віталій боровся і загинув в бою заради нашої любої країни і я звертаюсь до всіх небайдужих до майбутнього України- не мовчіть і підтримайте право на те, щоб ці дітки жили. Заборона на народження - це, як вдруге втратити коханого, нашу мрію на родину. Тільки зараз дата загибелі прописана наперед- 22 березня 2024

Підтримайте право таких жінок як я на щастя бачити, як ростуть наші дітки, чути сміх в оселі, радіти за їхні успіхи і підтримувати у невдачах. Щоб свята знову наповнились сенсом, а життя мріями та планами.

Я народила донечку від коханого вже після його загибелі і я можу з впевненістю сказати, що це неймовірна підтримка. Ти живеш заради дитини і її майбутнього, вчишся знову радіти і посміхатися. Не дайте забрати в нас надію на життя.

Пишіть, вимагайте, обурюйтесь. Ще є трохи часу дати зрозуміти депутатам України який це злочин проти майбутнього і виправити цю помилку. Мовчання і байдужість вбиває наше спільне майбутнє!