Треба убити дракона в собі
Таке відчуття, що не ми дракона в собі, а навпаки...
Я здається ділився тут дуже позитивними враженнями від появи голови СБУ в Раді в день призначення на посаду. З тих пір за результатами прочитаного і побаченого це враження лише посилювалось.
Але стосовно негласних слідчих розшукових дій щодо редакції Бігус.Інфо позиція голови СБУ недостатня. Звільнення директора департаменту не є адекватним ситуації способом реагування.
Перш за все, якщо негласні слідчі розшукові дії щодо редакції Бігус.Інфо, за словами голови СБУ, є "неприпустими", а значить незаконними (бо припустиме є лише те, що законне), то звільнення з посади не може бути покаранням за кримінальне правопорушення.
Мені непотрібна "кров" колишнього вже директора департаменту. Справа не в особистості.
Є і серйозніші мотиви.
Увесь цей департамент є страшним і тяжким пережитком епох та методів царської охранки і радянської нквд-шної спадщини. Фактично нинішній департамент захисту національної державності виріс на отруйному грунті боротьби з інакомисленням. Його потрібно ліквідувати, як пережитки жандармщини.
Ті, що здатні ловити шпигунів, диверсантів, саботажників і тд можуть робити це в контррозвідці. З моєї точки зору немає значення, хто за фахом є терорист, екстреміст чи ворожий агент - депутатом, міністром, журналістом, російським попом чи спецслужбістом. Він злочинець. І питання до нього повинні виникати не тому, що він політик чи журналіст, а з огляду на його незаконну підривну ворожу діяльність.
Намагання контролювати цілі сфери суспільної діяльності - це нонсенс і зло. СБУ ніколи не зможе засадити в кожну політичну партію, ЗМІ, церкву чи творчий колектив по агенту. Навіть думки про таке варто викорчовувати. Тому лишаються лише ті методи моніторингу ситуації, які визнані достатніми в спецслужбах розвинених демоктратичних країн. З цим цілком справляться ті структурні підрозділи СБУ, які займаються контрозвідкою чи конкретними видами злочинної чи ворожої діяльності.
Тобто боремось не зі структурами суспільної сфери - рухами, організаціями., закладами, а зі злочинами. У цій системі я не бачу потреби в департаменті захисту нацдержавності. Нацдержавність в цій структурі і назві не має нічого спільного з державністю. Це маскування під благородними словами гнилуватих мотивів.
Інші департаменти, особливо після їх підсилення тими спеціалістами з ДЗНД, які відрізняють законний і незаконний наказ, та уміють "замітати сліди" своєї діяльності краще за тих, хто спалився на "боротьбі з наркотрафіком" в окремій взятій редакції, впораються з завданням виявлення замахів на територіальну цілісність і тд, але їм буде значно важче маскувати цю діяльність під боротьбу з наркотрафіком.
Це далеко не усі питання, що виникають внаслідок скандалу, який сам по собі цілком здатний нанести непоправної шкоди в процесі погодження іноземної допомоги. Але це, на мій погляд, абсолютний мінімум.
Треба убити дракона в собі
