Економічні виклики

З кінця лютого 2022 року чорна хмара війни знову нависла над Україною. Російська агресія жорстоко вдарила не лише по військових об'єктах, але й по транспортній, енергетичній та виробничій інфраструктурі. Мільйони людей змушені були залишити свої домівки й шукати притулку за кордоном. Внаслідок цих жахливих подій українська економіка зазнала безпрецедентних викликів.

Ключовими проблемами, які постають для економіки в умовах війни, є:

• фізичне знищення інфраструктури та активів підприємств;

• криза на ринку праці;

• суттєва зміна структури попиту та пропозиції;

• втрата ринків збуту;

• порушення економічних зв’язків, логістичні проблеми та розрив

• ланцюгів створення доданої вартості.

Багато компаній тимчасово призупинили свою роботу через пряму військову загрозу. Інші втратили доступ до ринків збуту чи сировини, що змусило їх зачинити двері. Ці фактори кардинально змінили систему міжгалузевих зв'язків та загалом структуру економіки. Кількість людей, які задіяні у створенні доданої вартості, різко скоротилася.

Споживчий попит залишається пригніченим. Рівень безробіття зростає, реальна заробітна плата падає, а війна змушує багатьох українців шукати безпечного притулку за кордоном.

Російська агресія несе серйозні загрози для вітчизняного виробництва та постачання продовольства. Російські окупанти захопили частину територій, обстрілюють поля, навмисно підпалюють їх, заміновують. Низькі закупівельні ціни на агропродукцію, робота в окупації, блокування податкових накладних, бронювання військовозобов'язаних працівників агросектора, а також високі ціни на залізничні перевезення та проблеми з логістикою – все це створює ризики для продовольчої безпеки країни.

Війна кинула жорсткий виклик українській економіці. Логістичні ризики, зумовлені морською блокадою, зупинкою залізничного та авіаційного сполучення, перевантаженням автошляхів біженцями та хаотичністю блокпостів, стали серйозною перешкодою для нормального функціонування бізнесу.

Промисловий комплекс зазнав значних втрат. Проблеми з логістикою, ланцюгами постачання сировини та масштабні руйнування виробничих комплексів поставили галузь на межу виживання. Складна ситуація склалася в хімічній промисловості, де високі ціни на газ, зниження попиту на добрива та знищення потужностей створюють ризики для її подальшого розвитку.

Інфляція, зумовлена порушенням ланцюгів постачання, руйнуванням виробничих потужностей та інфраструктури, скороченням пропозиції та збільшенням виробничих витрат, стає дедалі більшою загрозою для економічної стабільності країни.

Бюджетна сфера також відчуває на собі негативний вплив війни. Зростання потреби у державних видатках, значна залежність від фінансової допомоги Заходу, суттєве скорочення капітальних видатків, грошова емісія Нацбанку та різновекторність податкової політики створюють ризики для макроекономічної стабільності.

Масштаби цих викликів створили терміновий запит на "переформатування" української промисловості. Пріоритетами мають стати:

• Створення нових сучасних виробництв з максимальним використанням новітніх технологій.

• Розвиток вітчизняного ВПК.

• Відновлення кредитування економіки.

• Підтримка АПК та експортерів.

• Обмеження імпорту та розвиток вітчизняного виробництва.

Україна має Перемогти агресора. Іншого шляху для Української Нації просто не існує. І ми маємо також всі шанси подолати економічні виклики війни. Завдяки єднанню та самовідданості українського народу, за підтримки наших міжнародних партнерів, ми зможемо не лише відновити, але й суттєво модернізувати нашу економіку, зробивши її стійкою та конкурентоспроможною на світовому ринку.