Міфи та реалії про «ефективне» сільське господарство України

Смішно читати глибокодумні розмови про «ефективне сільське господарство в Україні» та «неефективне у Польщі, яке субсидіює держава» (до речі, це в цілому в ЄС, а не тільки в Польщі). Чергова підміна понять та нерозуміння як насправді працює економіка. «Ефективне» для кого? Для купки агробаронів? Реально всі українці дотують «ефективне сільське господарство» з меншою віддачою для економіки ніж «неефективне у Польщі».  Як ми дотуємо агробаронів?

– відшкодування ПДВ на експорті (це стосується всіх експортерів сировини: залізна руда тощо);

– програми по меліорації, які йдуть з бюджету;

– скоро будемо платити за відновлення земель;

– дотуємо знелюдненням територій, бо агробаронам вигідна формула: чим менше людей живе там – тим краще, бо вони їм роботу не дають. Через них мільйони людей були змушені емігрувати в ЄС та працювати там, піднімаючи економіки тих країни (Польщі у тому числі). На відміну від промисловості, крупне товарне виробництво призводить до скорочення робочих місць в країні;

– дотуємо ризиками остаточно посваритися з поляками, оскільки їм все по фігу;

– дотуємо високими цінами на продукти харчування, бо їм це нецікаво. Їм цікавіше вирощувати технічні культури, продавати за кордон і залишати там гроші;

– ставлять під загрозу наш вступ в ЄС, оскільки з такою примітивною економікою нас туди не будуть пускати.

Агробарони у нинішньому вигляді – це зло та загроза національній безпеці країні через знелюднення.

Що треба робити?

Перенаправляти їхню енергію та ресурс у промисловість, переробку тощо. Для цього підняти податки не для ФОПів, а для крупних латифундій. Від 1000 га – спокійно можна піднімати. Нехай краще фінансують Армію, а не будинки за кордоном.

Зменшити відшкодування ПДВ на експорт зерна, кукурудзи, ріпака, сої тощо. Хоча б до 10%. Це і додаткові гроші для Армії, і стимул займатися переробкою в своїй країні. Тоді більш менш воно адекватно працюватиме.

Це на перший погляд у поляків «неправильно побудовано». Ну, з точки зору агробаронів звісно. А з точки зору користі для всієї економіки все зроблено правильно (в Японії, до речі, така ж система). Тому що:

– дрібні фермери виробляють готовий продукт для харчування, що підвищує продовольчу безпеку та ціни низькі на продукти харчування;

– дрібні фермери працевлаштовують усю родину та односельців. І українців також, до речі.

– дрібні фермери споживають в основному продукцію місцевого виробництва. Першими споживачами продукції машинобудування у Кореї та Японії після війн були як раз фермери, бо їм була потрібна техніка;

Тому державі вигідніше платити такі субсидії, які дають ефект для всієї економіки, а не купці каламутних людей, які викачують ресурси з країни. Як фінансові так і людські.